Вірменію вразило самогубство молодої гей-пари
Самогубство гей-пари у Вірменії 20 жовтня викликало хвилю обговорень та засудження гомофобії, настільки поширеної в цій країні.
Гей-пара, яка зістрибнула з моста, зіткнулася з цькуванням мережі, причому деякі хейтери зайшли настільки далеко, що говорили, що смерть молодих людей була зумовлена наперед їхньою орієнтацією.
Правозахисна група PINK Armenia заявила:
“Ми вважаємо неприйнятним виправдовувати чимось загибель людей. Ця пара попереду мала ще багато років життя, але через нетерпимість до себе вони пішли на такий трагічний крок. ЛГБТ-людям дуже знайоме почуття ізольованості, нерозуміння з боку сім’ї та суспільства. Цей трагічний випадок ще раз доводить, що ЛГБТ-люди у Вірменії не перебувають у безпеці та не захищені ні суспільством, ні державою”.
Правозахисна організація Tbilisi Pride написала у твіттері:
“Ми глибоко засмучені такими жахливими новинами із сусідньої країни. Наші глибокі співчуття та слова солідарності з ЛГБТ-спільнотою у Вірменії. Гомофобії, ненависті та насильству немає місця в жодному суспільстві!”.
Як повідомляє видання Epress.am, загиблі поділилися своїми фото в інстаграмі і зробили такий підпис до них: “Хеппі-енд. Рішення поділитися фотографіями і всі наші спільні дії було прийнято нами обома“. На одному з фото молоді люди показують свої обручки, на іншій наносять на обличчя маски.
“Кількість ненависті, яку ЛГБТ-спільнота та її друзі отримують за свою орієнтацію та розмови про гомофобію у Вірменії, викликає тривогу. Гомофоби замовчують будь-які дискусії про гомофобію. Вірменія не безпечна країна, щоб говорити про ці проблеми, не кажучи вже про те, щоб “виходити з шафи”!” – написав у твіттері Андранік Ширінян (Andranik Shirinyan).
Низькі показники Вірменії щодо прав ЛГБТК+ зовсім недавно були відображені в щорічній карті та покажчику Rainbow Europe (Райдужна Європа). Згідно з індексом, Вірменія опинилася наприкінці списку, посівши 47 місце з 49 країн у списку.
Розмірковуючи про трагедію, Міка Артян, автор блогів GayArmenia і Unzipped, написав у своєму блозі: “Зараз невідповідний час…” – ми чуємо або говоримо самі собі. Час, щоб поговорити про права людини, – завжди слушний. Інакше цей “відповідний час” ніколи не настане”.