В чому важливість Прайду для ЛГБТ+ людей? Погляд психолога
Кожній людині важливо переживати себе базово хорошою та гідною, це є фундаментом для здорового розвитку та повноцінного життя. На цьому відчутті базується цілісність особистості як така. Не дарма психологія розвитку робить великий акцент на безумовному прийнятті. Коли людина народжується у цей світ, їй важливо отримати досвід, що цей світ радий її бачити. Це дає дитині можливість сформувати відчуття безпеки, опори на своїх близьких та оточення, мати сміливість себе проявляти та будувати міцні взаємини.
Сексуальна орієнтація та гендерна ідентичність є наріжними каменями людської ідентичності в цілому, навколо цих визначень здійснюються основні вибори в житті. Спробуйте назвати хоча б декілька аспектів власної ідентичності, які б не були, для прикладу, гендерованими. Що з цього вийшло?
Звісно, проходить якийсь час, перш ніж людина починає формувати та усвідомлювати різні аспекти своєї ідентичності. І ще одним фундаментальним досвідом, який має отримати людина для нормального розвитку є підтвердження її існування іншими людьми. Теорія розвитку багато говорить про те, що людина збирає образ себе у “дзеркалі” її оточення.
Навіть у сучасному світі ЛГБТК+ люди продовжують стикатись з жорстким “фейс-контролем” у вигляді патріархального циснормативного суспільства, в якому від СО та ГІ залежить, чи буде людина почуватись в безпеці у власній родині, чи зможе одружитись, здобути освіту чи доступ до певних професій… Не кажучи вже про свободу самопред’явлення та розбудову власної автентичності. Упередження, які лежать в основі системної дискримінації, створюють умови, в яких людська гідність не є частиною базових прав людини.
Прайд-рух виник як акт спротиву такому положенню речей. Людина є соціальною істотою і має потребу у приналежності та суб’єктності. Стигма, яку різні суспільства створювали навколо ЛГБТК+ представн_иць, є натомість актом іншування. Це послання: “бути тобою — погано і соромно”, “тобі немає місця” або навіть “тебе не має існувати”. І Прайд-рух, з усією притаманною йому яскравістю, є потужним контрпосланням: “ні, бути мною — нормально, я така ж людина, як і всі, я маю право вільно про це заявити”, “я можу і буду святкувати своє життя”.
Коли людина не приймає себе та є неприйнятою, вона не має змоги будувати надійні зв’язки, повноцінно брати участь у суспільному житті та реалізовувати свій потенціал. На сьогодні ми маємо достатньо досліджень, які показують, що якість життя людини напряму залежить від прийняття її оточенням. Прайд, тобто гордість — є закономірною противагою сорому і відчуженню.
Тому, коли ми кажемо про боротьбу за права ЛГБТК+, ми говоримо про базову людську гідність, яка є необхідною умовою для побудови цілісної особистості, що є основою для здорового суспільства.
Нікіта Карімов, голова психологічної служби ГО “Інсайт”
