У Єревані вбито трансгендерну жінку. ЛГБТ-спільнота говорить про атмосферу ненависті
У центрі Єревана, у своїй квартирі, було жорстоко вбито 28-річну трансгендерну жінку. Представники ЛГБТ-спільноти Вірменії шоковані тим, що сталося.
“Тиждень тому я зустріла її біля Критого ринку, ми трохи поспілкувалися, у мене навіть є відео з нею, вона повідомила друзям, що за нею стежать, її збираються вбити, і вона хоче мати в під’їзді свого будинку систему безпеки”, – розповіла Радіо Азатутюн Ліліт Мартиросян, яка заснувала і керує організацією, що захищає права ЛГБТ-спільноти.
Загиблу трансгендерну жінку звали Адріана. Через кілька годин після вбивства поліція затримала підозрюваного на прикордонному контрольно-пропускному пункті “Бавра” на вірмено-грузинському кордоні, коли він намагався покинути країну. За версією правоохоронців, 26-річний чоловік завдав Адріані ударів гострим колючо-ріжучим предметом, убивши її, потім з метою приховування слідів злочину підпалив квартиру, а після затримання зізнався у скоєному. При цьому, згідно зі Слідчим комітетом, і підозрюваний у вбивстві, і жертва родом з одного населеного пункту Армавірської області. Чи були вони знайомі і який був мотив убивства, у Слідчому комітеті поки не повідомляють.
Кримінальну справу порушено за двома статтями: вбивство і пошкодження або знищення майна, без урахування обтяжуючих обставин злочину.
“Трансгендери стають мішенню через низку обставин. Здебільшого нападають ті люди, які ховаються, не хочуть показувати свою сексуальну орієнтацію, які сповнені ненависті не лише до трансґендерів, а й до всієї ЛГБТ-спільноти“, – зазначила Ліліт Мартиросян, додавши, що чекатиме роз’яснень Слідчого комітету щодо мотиву вбивства, однак майже впевнена, що причиною стала ґендерна ідентичність Адріани та зовнішність.
Очолювана Ліліт організація щорічно фіксує десятки випадків насильства над трансгендерами. За її словами, атмосфера нетерпимості не має меж. “Цього репортажу не вистачить, щоб уявити, яке жахливе середовище склалося у Вірменії, риторика ненависті, відсутність законів, людина не почувається тут захищеною, у будь-якій сфері ненависть настільки висока, що люди у вигляді коментарів заохочують насильство. Я попереджала, що цей інцидент станеться“, – сказала вона.
За словами правозахисниці, вона була впевнена, що одного разу один із випадків насильства може закінчитися смертю. Після кожного випадку насильства вони звертаються в поліцію, справі дають хід, але, за оцінкою Ліліт, правоохоронці часто дивляться крізь пальці на випадки насильства щодо представників ЛГБТ-спільноти. Вона навела приклад: 2018 року іншого трансгендера жорстоко побили також у власній квартирі, злочинця знайшли, але він і дня не провів під арештом.
Після трирічного слідства і судового процесу підсудного Єсаї Каджояна амністували, а представник потерпілого звернувся до Європейського суду з прав людини. “Вони коментують, що таких випадків має бути багато, дуже добре, що таке сталося, просять, щоб піддали такому ж насильству й інших представників ЛГБТ-спільноти. Це вже говорить про те, що в суспільстві склалося неправильне уявлення про ЛГБТ-спільноту, а рівень їхньої жорстокості вже сягнув свого піку“, – сказала Ліліт.
Новина про вбивство Адріани з’явилася практично у всіх ЗМІ, а в коментарях під нею – феєрверк хейту: “молодець палій“, “всіх треба зібрати в одному місці і спалити“, “шкода, що не встиг втекти“, “він добре вчинив, правильно зробив” і так далі. До того ж, згідно зі зміненим Кримінальним кодексом Вірменії, з 2022 року обтяжувальною обставиною, крім расової, національної, етнічної дискримінації, також вважаються ненависть і нетерпимість, що виникли з “інших обставин особистого або соціального характеру”.
На думку експертів, йдеться також про подібні випадки, коли люди зазнають дискримінації через свою гендерну ідентичність. Однак за останній рік нові пункти Кримінального кодексу на практиці не застосовувалися, повідомили Радіо Азатутюн правозахисні організації. Тим часом представники спільноти кажуть, що іноді їм доводиться залишати Вірменію через постійні погрози.
“Я гей за своєю орієнтацією, у Вірменії була дискримінація на робочому місці й у медичних установах, у різних сферах, тому я ухвалив рішення залишити Вірменію, щоб бути в більшій безпеці, пріоритетом є питання життя”, – розповів Артур Манукян, додавши, що він постійно жив у атмосфері ненависті, але вирішив покинути країну, коли на його дім був скоєний напад. “Я однозначно дуже люблю Вірменію, якби була можливість, якби в суспільстві була здорова толерантність, я б із задоволенням залишився у Вірменії, займався б творчістю, працював тощо”, – сказав він.
“Громадські кафе для мене у Вірменії залишилися мрією, узагалі трансґендерні особи не можуть користуватися громадськими місцями, які створені для суспільства, тому що вони стають мішенню і з боку клієнтів, і з боку персоналу”, – сказала Ліліт.
Ситуація подвійно складна особливо для трансгендерних осіб, оскільки вони одразу виділяються своєю зовнішністю, за словами Ліліт, у їхньому житті практично не буває жодного дня без образ чи погроз на їхню адресу.
