У Перу транс*людей офіційно класифікують як “психічно хворих”, що викликає лють серед ЛГБТ-спільноти
Перу офіційно класифікувала транс*людей як “психічно хворих”.
Згідно з указом, підписаним президентом Діною Болуарте, “транссексуалізм, дворольовий трансвестизм, розлад гендерної ідентичності в дитинстві, інші розлади гендерної ідентичності та фетишистський трансвестизм” (transsexualism, dual-role transvestism, gender identity disorder in childhood, other gender identity disorders and fetishistic transvestism) тепер реєструються як психічні захворювання.
Цей крок, зроблений за кілька днів до 34-ї річниці виключення гомосексуальності зі списку Міжнародної класифікації хвороб (МКХ) Всесвітньою організацією охорони здоров’я, викликав лють з боку правозахисних груп.
ВООЗ також вилучила транссексуальність зі свого довідника хвороб у 2019 році, коли була запропонована нова версія МКХ, яка набула чинності у 2022 році.
Уряд Перу стверджує, що указ зробить “психологічне лікування” вільно доступним для постраждалих, і заявив, що він “категорично підтверджує повагу до гідності людини та її вільних дій в рамках прав людини, надаючи медичні послуги для їхнього блага”.
Але правозахисні групи попередили, що включення транс* та інтерсекс людей до категорії психічно хворих може відкрити двері для конверсійної терапії, яка наразі заборонена в Перу.
У той час як її сусіди стали більш толерантними, південноамериканська країна здобула репутацію нетерпимої до трансгендерності та ЛГБТК.
У 2008 році трансгендерна жінка Азул Рохас Марін була заарештована, жорстоко зґвалтована і піддана тортурам трійцею поліцейських, але її кримінальна скарга була зрештою закрита владою.
Розлючені відмовою перуанської судової системи реагувати на скаргу, правозахисники передали справу Азул до Міжамериканської комісії з прав людини (МКПЛ), яка у 2018 році постановила, що поводження з нею було катуванням і дискримінаційним насильством.
Коли перуанська влада продовжила ігнорувати висновки та вимоги про компенсацію, МКПЛ передала справу до Міжамериканського суду з прав людини, який у 2020 році визнав Перу відповідальною за катування та сексуальне насильство, скоєні перуанськими поліцейськими щодо Азул.
Влада Перу визнала свою провину лише в листопаді 2022 року, коли тодішній міністр юстиції офіційно вибачився перед жертвою – але питання про виплату компенсації досі не вирішене.
Говорячи про останній указ, Персі Майта-Трістан, медичний дослідник з Південного наукового університету Ліми, сказав, що він виявив недостатню обізнаність про складні ЛГБТ-питання.
“Не можна ігнорувати той факт, що це відбувається в суперконсервативному суспільстві, де ЛГБТ-спільнота не має жодних прав, а навішування на них ярликів психічно хворих відкриває двері до конверсійної терапії”, – сказав він в інтерв’ю Yahoo News.
