У нідерландському Гронінгені провели безкоштовне тренування з боксу та базової самооборони для ЛГБТІК+ людей. Організатори пояснюють ініціативу просто: на тлі агресії проти квірної спільноти важливо знати хоча б базові способи захистити себе та вийти з небезпечної ситуації.
Тренування організували ROOD Groningen спільно з De Rode Lap та Kameraadschappij. Воно відбулося ввечері 18 серпня у просторі De Rode Lap.
При цьому метою заняття не було навчити учасників і учасниць перемагати у вуличній бійці.
Інструктор Барт пояснив, що йдеться насамперед про навички, які можуть дати кілька секунд для порятунку.
“Ці люди сьогодні не навчаться вигравати бійку. Але вони можуть навчитися витримати один удар, відповісти і отримати можливість утекти”, – пояснив він.
У небезпечній ситуації цього іноді вже достатньо.
Після нападу Ерік вирішив навчитися захищатися
Для одного з учасників тренування тема самооборони була не теоретичною.
Трансгендерний чоловік на ім’я Ерік розповів OOG Groningen, що наприкінці травня пережив напад, який, за його словами, був пов’язаний із його гендерною ідентичністю.
Наслідки виявилися серйозними – струс мозку та розрив барабанної перетинки.
Ерік згадує, що нападник ударив його в горло. Він не впевнений, що міг би уникнути саме першого удару, навіть маючи навички самооборони. Але вважає, що після цього міг би краще захистити себе та швидше вийти із ситуації.
Пережите не змусило його відмовитися від життя у публічному просторі.
Ерік каже, що продовжує виходити на вулицю і не хоче дозволяти насильству визначати власне життя. Водночас він думає про інших людей, для яких подібний напад може мати значно триваліші наслідки.
“Я досить твердо стою на ногах. Але я думаю про людей, яких це справді ламає, які більше не наважуються виходити на вулицю або йти, тримаючись за руки”, – розповів він.
У цій фразі добре видно, чому питання безпеки ЛГБТІК+ людей не зводиться лише до статистики фізичних нападів.
Насильство може впливати і на тих, хто безпосередньо його не пережив. Люди починають оцінювати, чи безпечно взяти партнера або партнерку за руку, чи варто одягати щось із веселковою символікою, чи можна спокійно повертатися додому ввечері.
Самооборона може допомогти в конкретній небезпечній ситуації. Але вона не повинна перетворюватися на вимогу до квірних людей постійно бути готовими до нападу.
Відповідальність за насильство завжди лежить на тому, хто його чинить.
Одного боксерського тренування недостатньо
Саме про це говорить інша учасниця тренування Діанне.
На її думку, навчитися захищатися корисно, але проблему агресії проти ЛГБТІК+ людей неможливо вирішити лише фізичною підготовкою.
“Я думаю, що потрібно більше, ніж просто урок боксу, щоб ми прийшли туди, куди хочемо – до можливості просто жити своїм життям”, – сказала вона.
Серед речей, які можуть змінити ситуацію, Діанне називає освіту та виховання.
І це важливий акцент.
Безкоштовне тренування із самооборони може дати людині більше впевненості та кілька практичних навичок. Але нормою має бути не суспільство, в якому кожна ЛГБТІК+ людина добре вміє битися.
Нормою має бути можливість пройти вулицею, піти на побачення чи тримати кохану людину за руку без необхідності заздалегідь продумувати, як відбиватися від нападника.
Тому такі ініціативи одночасно корисні й сумні.
Корисні – тому що дають людям практичні інструменти, відчуття контролю та простір, де можна тренуватися разом із людьми зі схожим досвідом.
Сумні – тому що сама потреба навчати квірних людей захищатися виникає не на порожньому місці.
Організатори з ROOD Groningen вже повідомили, що в майбутньому, ймовірно, проведуть нові подібні тренування.
І, можливо, найважливіше тут зберегти правильний акцент.
ЛГБТІК+ людям справді корисно мати можливість навчитися самооборони, якщо вони цього хочуть. Але безпечне життя не повинно бути винагородою за вміння добре блокувати удар.
Право не боятися насильства не потрібно заробляти в боксерській залі.