Світ не обертається навколо сексу та романтики. Хто такі асексуали, демісексуали та аромантики
Секс, кохання, романтика, стосунки, сім’я — життя багатьох людей обертається навколо цих пріоритетів. Імовірно, це продиктовано еволюцією та суспільним устроєм.
Наш мозок тисячоліттями плекав упередження, що людина має бути в парі та хотіти сексу. Інакше не зможе дати потомство. Як наслідок, це зробить її безкорисною для суспільства, а популяція опиниться під загрозою.
Також сама тільки думка про самотність викликає жалість, адже раніше це означало вірну смерть. Однак далеко не кожен має потребу у романтичних стосунках. Ба більше, не кожен зацікавлений у сексі — і це нормально.
Для соціуму прийнятне те, що прийнятне для більшості. Тому людей з відмінними сексуальною орієнтацією та спектром сексуальності ігнорували чи переслідували.
Добре, що часи змінилися. Зараз виокремлюють чотири види орієнтації: гетеросексуальність, гомосексуальність, бісексуальність та асексуальність.
Якщо про інші ти міг/могла чути багато, то що ти знаєш про асексуальність та її спектри? Ми розповімо, хто такі асексуали, демісексуали та аромантики.
Асексуальність
Існують люди, яких влаштовує самотність. Вони не потребують романтичних стосунків, не шукають партнера на все життя і не ставлять секс на п’єдестал задоволення — це асексуали.
Якщо звернутися до наукового визначення, то асексуалом вважається людина, яка взагалі не відчуває статевого потягу до інших або ж цей потяг є дуже низьким. При цьому такі люди здатні закохуватися.
Така орієнтація вважається рідкісною. Наразі вчені припускають, що асексуалів менше ніж 1% від загальної популяції. Однак вона зовсім не є відхиленням.
Раніше така поведінка вважалася девіацією, спричиненою моральною травмою або проблемами зі здоров’ям. Збагнути те, що комусь просто не потрібен секс, було надзвичайно важко, адже бажання та сексуальний потяг закладені в людських інстинктах.
За результатами численних досліджень стало зрозуміло, що асексуальність є відносно сталою протягом життя. Вона не пов’язана з рівнем статевих гормонів, розладами сексуальної поведінки, травматичним сексуальним досвідом у минулому тощо.
Хоч потягу до статевого життя асексуали не відчувають, це не означає, що вони не займаються сексом чи не мають романтичних почуттів.
Хтось займається ним з цікавості, через бажання зробити приємно своєму партнеру або з інших особистих причин.
Деякі з представників цієї орієнтації можуть навіть отримувати задоволення від процесу. Для декого ж будь-який сексуальний досвід буде неприємним та навіть травматичним.
Демісексуальність
Асексуальність має різні спектри, де повна відсутність сексуального бажання на одному боці, а аллосексуальність, де таке бажання є, — на протилежному.
Увесь спектр між повною асексуальністю та аллосексуальністю називають сірою сексуальністю. В межах цієї зони є чимало орієнтацій та ідентичностей.
Однією з них є демісексуальність. На спектрі вона лежить посередині між граничними показниками. Це означає, що людина все-таки може захотіли статевого контакту, однак лише за умови, що встановлений близький емоційний зв’язок.
На зовнішність часто не звертається увага. Якщо зовнішньо людина випромінює сексуальність, демісексуали можуть не вважати це привабливим.
Щоб відчути сексуальне бажання, їм необхідна емоційна зачіпка в інформації про людину. Таке явище називають вторинним сексуальним потягом.
Однак немає чіткого критерію щодо того, наскільки добре демісексуал має знати людину, щоб відчути до неї статевий потяг, та скільки часу має формуватися цей зв’язок тощо. Адже усі ці фактори дуже індивідуальні.
Можна роками товаришувати з демісексуальною людиною, але вона ніколи не відчує сексуального чи романтичного потягу.
Аромантичність
Аромантики — це люди, які не здатні закохатися у романтичному контексті. При цьому вони можуть мати сексуальний потяг до інших та отримувати від процесу насолоду.
Цим людям знайоме почуття любові, просто вони не здатні відрізнити платонічну форму, яка притаманна стосункам з батьками чи друзями, від кохання у романтичних стосунках.
Ідентифікувати себе аромантиком може представник будь-яких сексуальних орієнтацій. Адже ця ідентичність стосується відсутності романтичного, а не статевого потягу.
При тому, що такі люди не здатні ідентифікувати в собі романтичні почуття, вони здатні формувати квірплатонічні стосунки — різновид близьких інтимних стосунків, які не мають романтичного характеру.
Тому думка про те, що ці люди безсердечні не здатні на емоційний зв’язок та близькість, стереотипна й не має нічого спільного з дійсністю.
Усі орієнтації є нормальними та здоровими, однак багатьом важко прийняти те, що існує щось за межами гетеросексуальності.
