Швейцарія зробила крок до єдиних правил щодо так званої конверсійної терапії – практик, спрямованих на зміну або придушення сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності людини. Федеральна рада вперше чітко заявила, що готова розглянути окреме регулювання на загальнонаціональному рівні.
Про це йдеться у звіті, схваленому урядом 2 вересня. Документ підтверджує, що конверсійні практики застосовуються і у Швейцарії та можуть завдавати людям значної психологічної шкоди. Федеральна рада прямо відкинула такі методи, водночас зазначивши, що чинне законодавство вже містить низку механізмів захисту. Проте через різні правила в кантонах уряд вважає доцільним розглянути точніше федеральне регулювання.
Тож говорити про вже ухвалену загальнонаціональну заборону поки зарано. Але політична позиція змінилася помітно: федеральна влада більше не розглядає проблему лише як питання, яке кожен кантон має вирішувати самостійно.
Саме це PinkNews називає рухом Швейцарії до національної заборони конверсійної терапії.
Захист залежить від того, в якому кантоні живе людина
Сьогодні правила у Швейцарії відрізняються залежно від регіону.
У 2023 році Невшатель став першим швейцарським кантоном, який офіційно заборонив конверсійні практики. Пізніше аналогічні обмеження запровадили Вале та Во. В інших кантонах, зокрема Берні та Женеві, політики також розглядали подібні законодавчі ініціативи.
У результаті людина може мати різний рівень захисту залежно від місця проживання.
Саме ця фрагментарність стала одним із аргументів на користь федерального рішення. Уряд зазначає, що дедалі більше кантонів ухвалюють власні адміністративні або кримінально-правові заходи, тому варто оцінити можливість створення більш зрозумілої та однакової рамки для всієї країни.
Підготовка нинішнього звіту почалася після парламентського постулату 21.4474. У 2021 році депутати доручили Федеральній раді дослідити, наскільки поширені конверсійні практики у Швейцарії та чи достатньо чинного законодавства для реагування на них. У 2022 році Національна рада підтримала це доручення.
Дослідження, яке стало основою для урядового звіту, підготував Міждисциплінарний центр гендерних досліджень Бернського університету на замовлення Федерального відомства охорони здоров’я. Воно розглядало форми таких практик, їхні можливі наслідки та варіанти подальших дій – від законодавства до навчання медичних фахівців і просвітницької роботи.
Точну кількість людей, які пережили конверсійні практики у Швейцарії, встановити не вдалося через обмеженість даних.
Однак уряд визнав саму проблему реальною.
За його оцінкою, такі втручання залежно від конкретної ситуації можуть спричиняти значні психологічні страждання, тривожні та депресивні стани, погіршувати самооцінку і соціальні зв’язки людини.
Це важливе уточнення ще й тому, що словосполучення “конверсійна терапія” створює хибне враження, ніби йдеться про визнаний метод лікування.
Сексуальна орієнтація чи гендерна ідентичність не є хворобами, які потрібно “виправляти”. Саме тому дедалі частіше використовують ширше поняття “конверсійні практики”, яке охоплює не тільки дії людей із медичною освітою, а й інші спроби змусити ЛГБТК+ людину змінити або придушити свою ідентичність.
Європа поступово відмовляється від таких практик
Швейцарська дискусія відбувається на тлі ширших змін у Європі.
Німеччина ще у 2020 році заборонила конверсійні практики щодо неповнолітніх та встановила обмеження щодо їх застосування до дорослих без належної згоди. Заборони або спеціальні законодавчі обмеження також діють у Франції, Бельгії, на Мальті, Кіпрі, в Португалії, Іспанії та низці інших європейських держав. У Греції заборона стосується неповнолітніх.
У Нідерландах у червні 2026 року Сенат схвалив законопроєкт про заборону конверсійної терапії після того, як нижня палата підтримала його ще у вересні 2025 року.
Раніше цього року Європейська комісія також закликала держави ЄС заборонити такі практики. Швейцарія до Європейського Союзу не входить, однак європейська правозахисна дискусія очевидно впливає і на неї.
Для ЛГБТК+ правозахисників принципове значення має не лише сам факт можливої федеральної заборони, а й те, наскільки широко буде сформульоване майбутнє регулювання.
Конверсійні практики можуть виглядати по-різному. Це не обов’язково процедура, яка прямо називається “лікуванням гомосексуальності”. Тиск може маскуватися під психологічне консультування, релігійну допомогу або спробу “позбутися” небажаної гендерної ідентичності.
Тому ефективний захист має враховувати саму мету втручання – намагання змінити або придушити сексуальну орієнтацію чи гендерну ідентичність людини.
Водночас рішення Федеральної ради поки є лише початком політичного процесу.
Уряд не представив готовий закон і не встановив дату, коли загальнонаціональні правила можуть набути чинності. Його висновок обережніший: наявного законодавства вже достатньо для реагування на частину випадків, але ситуація з різними кантональними нормами виправдовує розгляд чіткішого федерального механізму.
Та навіть така позиція є важливою зміною.
Швейцарська влада офіційно визнала дві речі: конверсійні практики в країні існують і вони можуть завдавати серйозної шкоди.
Тепер питання полягає в тому, чи перетвориться це визнання на однаковий захист для ЛГБТК+ людей незалежно від того, у Женеві, Берні, Невшателі чи будь-якому іншому кантоні вони живуть.