В український прокат 15 лютого повертається стрічка Тодда Гейнса Керол 2015 року із Кейт Бланшетт та Руні Марою у головних ролях.
Фільм знятий за мотивами роману Ціна солі, авторки Талановитого містера Ріплі американської письменниці Патриції Гайсміт, про історію кохання двох жінок різного віку та соціального становища.
Під час прем’єри стрічки на Каннському кінофестивалі 2015 року зала стоячи аплодувала її творцям упродовж десяти хвилин. Картина отримала шість номінацій Американської кіноакадемії, але не за найкращий фільм та режисуру. А за версією Британського кіноінституту, Керол вважається найважливішим і найкращим ЛГБТК+ фільмом усіх часів.
Сюжет фільму Керол
Керол – це історія 1950-х років, яка розповідає про молоду та дещо невпевнену у своєму життєвому шляху жінку Терезу (Руні Мара), а також заможну та старшу Керол (Кейт Бланшетт). З нею глядач уперше знайомиться, коли вона заходить до нью-йоркського універмагу в гламурному пальто, кидаючи заворожливий погляд.
Вона шукає ляльку для доньки, але за порадою Терези, яка працює у цьому універмазі, купує натомість модель поїзда. Після кокетливої розмови з Терезою вона залишає на прилавку свої рукавички.
Повернувши власниці рукавички, Тереза втягується у бурхливий роман, тоді як Керол у цей самий час переживає складне розлучення зі своїм чоловіком, який знає про її минулі стосунки з іншою жінкою.
Він прагне не допустити, щоби Керол бачилася з донькою, застосовуючи при цьому різні хитрі методи для отримання одноосібної опіки над дитиною. Через це Керол відчуває розпач.
Рецензія на фільм Керол
Насамперед варто звернути увагу на епоху, в якій розгортаються події. Це 1950-ті роки. Але вони не постають з певним гламурним присмаком, так само як і не циркулюється у фільмі питання одностатевих стосунків. Хоча стрічка потенційно могла би бути про права ЛГБТ.
Питання законності одностатевих стосунків у картині порушується лише там, де це доречно. Це мистецьке полотно не про боротьбу за рівність прав, а особиста історія кохання двох людей, на шляху якого стояли тоді закон і соціум.
Це одна з найкращих робіт Кейт Бланшетт, яка втілила доволі складного та сильного персонажа. Її акторська гра . Тоді як Руні Мара вишукано зіграла тиху та замкнену героїню.
А ще у картині дивовижна операторська робота та костюми. Керол має розкішний гардероб, тоді як одяг Терези виглядає вінтажно та вживано, що лише підкреслює їхнє соціальне становище.
У стрічці простежується один вельми цікавий момент із палінням цигарок. Ця пагубна звичка була звичним явищем для тих років, але Керол палить, лише коли фліртує або перебуває у скрутному становищі. Коли вона з Терезою, до цигарок вона не тягнеться.
Під час подорожі з дівчиною – відчуття наче Керол найщасливіша жінка на планеті, якій не потрібні якісь допоміжні аспекти, щоб себе втішити. Та після повернення до Нью-Йорка глядач знову бачить її з цигаркою. Натомість Тереза робить це лише у моменти впевненості у собі.
Картина Гейнса – це переконлива та неординарна історія кохання та життєвих перепитій. Фільм зображує становище жінок, які перебувають у жорсткій системі суспільних правил, але живуть за власним вибором.
Марія Степанюк
