Мільярдні прибутки VS безпека ЛГБТІК: Що обирають техногіганти?
Спойлер: вони обирають гроші.
Гіганти соціальних мереж, чиї річні прибутки обчислюються в сотнях мільярдів доларів, знову і знову ставлять свої фінансові інтереси вище за безпеку та добробут своїх ЛГБТІК-користувачів. Замість того, щоб вкладати достатньо ресурсів у ефективну модерацію контенту, навчання персоналу та розробку інклюзивних алгоритмів, вони воліють заплющувати очі на цькування, мову ненависті та дезінформацію, що травмують та маргіналізують ЛГБТІК-спільноту.
Шокуючий про Безпеку ЛГБТІК-людей у Соцмережах 2024 оголює цю сумну реальність. Жодна з провідних платформ, крім TikTok, не спромоглася отримати бал вище за жалюгідне “F” за свої зусилля із захисту ЛГБТІК. І це при тому, що ті самі компанії заробили торік космічні суми: Meta (Facebook, Instagram, Threads) – $134 млрд, Google (YouTube) – $31.5 млрд, Twitter – $2.5 млрд. Замість інвестицій у безпеку вразливих груп, ці кошти осідають у глибоких кишенях акціонерів та топменеджерів.
Щобільше, алгоритми рекомендацій та таргетованої реклами цих платформ активно підживлюють ненависть та конфлікти, адже це збільшує залученість користувачів та прибутки. Вони наживаються на ненависті проти ЛГБТІК, перетворюючи боротьбу з дискримінацією на контроверсійну тему для хайпу та кліків. Водночас вони непропорційно обмежують голоси самих ЛГБТІК-творців та активістів під приводом порушення розмитих правил спільноти.
Ключові цифри зі звіту:
- У рейтингу безпеки ЛГБТІК всі основні платформи, крім TikTok (67%, D+), отримали оцінку F: Facebook – 58%, Instagram – 58%, YouTube – 58%, Threads – 51%, Twitter – 41%.
- Річний рекламний дохід платформ у 2023: Meta (Facebook/Instagram/Threads) – $134 млрд, TikTok – $120 млрд, YouTube – $31.5 млрд, Twitter – $2.5 млрд.
- Дослідження виявило понад 700 інцидентів антиЛГБТІК екстремізму в США за рік після нападу на клуб Q у Колорадо.
- 40% цих інцидентів було спрямовано проти дрег-виступів та дрег-артистів, часто з використанням неправдивих тез про “розбещення дітей”.
- 10% всіх антиЛГБТІК інцидентів було спрямовано проти шкіл і університетів, часто з тезами про “пропаганду трансгендерності”
- 6% антиЛГБТІК інцидентів було проти медзакладів, що надають гендерно-афірмативну допомогу, з тезами про “каліцтво дітей”.
- 94% респондентів найбільшого австралійського дослідження бачили трансфобну ненависть онлайн за минулий рік. Майже 50% трансгендерів зазнавали онлайн-трансфобії.
Інші важливі висновки:
- Алгоритми та рекомендації платформ часто підсилюють антиЛГБТІК наративи, водночас надмірно модерують легітимний ЛГБТІК контент.
- Бракує прозорості щодо модерації контенту, алгоритмів та захисту даних користувачів ЛГБТІК.
- Платформи повинні інвестувати більше у модерацію різними мовами, навчання модераторів щодо потреб ЛГБТІК та партнерство з дослідниками.
- Регуляторний нагляд і правила щодо шкідливих бізнес-практик платформ мають враховувати права та потреби ЛГБТІК.
- Важливо протидіяти основним антиЛГБТІК наративам: звинувачення ЛГБТІК у педофілії/грумінгу дітей, “ідеологія гендеру”, дезінформація про гендерно-афірмативну допомогу тощо.
Ці дані та висновки свідчать про необхідність системних змін у роботі соцмереж для забезпечення безпеки ЛГБТІК-користувачів. Звіт GLAAD містить й інші важливі дані:
- Згідно з опитуванням HRC, 96% ЛГБТІК-молоді бачили в соцмережах образливий чи шкідливий для ЛГБТІК контент. Половина ЛГБТІК-молоді зазнавала кібербулінгу за свою ідентичність за минулий рік.
- 5% ЛГБТІК-молоді (67.3% трансгендерної молоді) не були впевнені, що платформи вживатимуть заходів у разі скарги на кібербулінг чи мову ворожнечі.
- 2% ЛГБТІК-молоді (16.7% трансгендерної молоді) не почуваються безпечно, беручи участь в онлайн-активностях.
- Новий допис організації Men Having Babies в Instagram з фото двох татусів з новонародженою дитиною був помилково позначений як “чутливий контент”. Це частина ширшої тенденції непропорційної цензури ЛГБТІК-контенту.
- Норвезьке дослідження виявило, що кількість твітів про трансгендерів зросла з 1485 до 23465 (майже в 16 разів) за 2018-2022 роки. 47% контенту про трансгендерів містили ненависть.
- За даними GLAAD, все більше платформ додають правила проти цільового місґендерінгу/деднеймінгу та реклами конверсійної терапії завдяки адвокації правозахисників.
- У Гані проєкт виявив іноземний (переважно євангелістський з США) вплив на розпалювання антиЛГБТІК настроїв у соцмережах, що призвело до драконівського законопроєкту проти ЛГБТІК.
Звіт GLAAD про Безпеку ЛГБТІК-людей у Соцмережах 2024 демонструє глобальний масштаб проблеми онлайн-ненависті та дезінформації проти ЛГБТІК на провідних цифрових платформах. Всупереч наявності політик проти дискримінації, платформи часто не справляються з модерацією шкідливого контенту та непропорційно обмежують саме ЛГБТІК-голоси. Дані про зв’язок онлайн-ненависті з реальним насильством, особливий ризик для ЛГБТІК-молоді та відсутність довіри до платформ щодо захисту від кібербулінгу викликають велике занепокоєння.
Ці висновки актуальні й для України, де попри прогрес останніх років, ЛГБТІК-спільнота досі стикається з упередженнями, дискримінацією та безпековими викликами. Онлайн-простір відіграє величезну роль у житті ЛГБТІК-людей, даючи можливості для спілкування, самовираження та мобілізації. Водночас він став плацдармом для поширення мови ворожнечі, дезінформації та підбурювання до реальних злочинів на ґрунті ненависті.
В Україні вже існують законодавчі норми, які мають захищати ЛГБТІК від дискримінації та мови ворожнечі в медіа та онлайн-просторі. Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» забороняє поведінку, яка принижує людську гідність або створює ворожу, образливу атмосферу щодо певних груп, у тому числі за ознаками сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності. Ця норма стосується не лише індивідуальних спікерів, але й діяльності органів влади та місцевого самоврядування.
Крім того, новий Закон України «Про медіа» прямо забороняє поширювати в медіа та на відеоплатформах висловлювання, що підбурюють до дискримінації чи утисків за ознаками статі, сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності. За порушення цієї норми медіарегулятор може застосувати передбачені законом санкції.
