ЛГБТ-спільнота Польщі бореться за зміну законодавства. Нарешті з’явився реальний шанс
ЛГБТ-спільнота Польщі домагається змін до Кримінального кодексу – ідея полягає в тому, що до злочинів на ґрунті ненависті слід додати злочини, скоєні за ознакою сексуальної орієнтації або ґендерної ідентичності. Боротьба за це триває вже більше 10 років, але останнім часом для цього не було місця. Зараз, після виборів – знову з’явився реальний шанс на зміни, сповіщує tokfm.
Злочини на ґрунті ненависті вже багато років є у Польскому Кримінальному кодексі, і не новина, що вони караються суворіше, ніж “звичайний” грабіж чи напад. Просто, згідно з чинним законодавством, злочини на ґрунті ненависті можуть відбуватися лише за ознаками національності, віросповідання або нерелігійності. Законодавець не передбачив, що сексуальна орієнтація або гендерна ідентичність також може бути причиною нападу.
Тепер це має змінитися. Представники ЛГБТ-спільноти, які вже після виборів прийшли до Сейму на зустріч з депутатами демократичної опозиції, розповіли політикам про те, що їх найбільше турбує. Це так званий “Пакет першої допомоги”, і він пропонує, серед іншого, вищезгадану зміну до Кримінального кодексу.
Реалістична оцінка ситуації
Відсутність цих положень – це те, що зробило нас, як групу, об’єктом жахливої кампанії репресій протягом останніх восьми років правління “Права і справедливості”. Ми хочемо, щоб закон був змінений, ми хочемо, щоб наша гідність була відновлена”, – каже Юлія Маціоха з Коаліції маршируючих міст (коаліція вже об’єднує понад 30 міст, які організовують Марші рівності). Щоб на людей з веселкової спільноти не вішали ярлик “ідеології” або “веселкової чуми”.
ЛГБТ-спільнота хоче тісно співпрацювати з тими, хто переміг на виборах. Вона сподівається бути відкритою і прислухатися до голосу цієї спільноти. Такі вимоги, як закон про цивільне партнерство або гендерне примирення, не з’явилися в “Пакеті першої допомоги”. – Можливо, це буде трохи смішно, але я скажу так: ми живемо не в Діснейленді, ми знаємо, хто буде наступним президентом, ми знаємо про законодавчий процес і про те, як він відбувається“, – каже Юлія. Вона додає, що такий закон, як закон про цивільне партнерство, ще не готовий, над ним треба сісти і спокійно попрацювати. Саме тому зміни до Кримінального кодексу стануть “першим вогнем”.
Неофіційно ми чули, що наша вимога буде включена в коаліційну угоду, що партії підкреслять, що для них це також важливо, і що вони внесуть її якнайшвидше. Ми сподіваємося, що протягом наступних трьох місяців”, – розповідає один з активістів.
Така інформація також дійшла до міністра Збігнєва Зьобри, який все ще перебуває на посаді, і він явно виступає проти.
Польща на сірому кінці Європи
Як зазначає Ярослав Ягура з Гельсінського фонду з прав людини, зміни до Кримінального кодексу не передбачають введення якихось конкретних положень, що стосуються ЛГБТ-спільноти. Натомість йдеться про розширення переліку ознак, які можуть бути причиною нападів через мову ворожнечі. Ідея полягає в тому, щоб включити сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність (плюс, додатково, вік та інвалідність).
Польща перебуває в “сірій зоні”, коли йдеться про захист негетеронормативних людей. Про це свідчить, наприклад, рейтинг ILGA Europe. В інших країнах такі норми існують вже давно. У нас це також обговорюється роками, але поки що ці норми не запроваджені”, – розповідає адвокат Ягура.
Як він додає, необхідно покласти край тому, що автори, наприклад, наклепницьких висловлювань, які дегуманізують людей з ЛГБТ-спільноти, залишаються безкарними. – На необхідність зміни цих законів нам давно вказує міжнародна спільнота. Йдеться про рекомендації на рівні Європейської комісії проти расизму та ксенофобії або ширше – на рівні ООН. І Комітет з прав людини, і Комісія з прав людини у своїх звітах про дотримання прав людини в Польщі вже давно вказують на необхідність зміни законодавства і розширення захисту від ненависті, – пояснює Ярослав Ягура.
– Я вважаю, що є надія, зокрема, на зміну Кримінального кодексу. У мене є відчуття, що ті, хто переміг на виборах і вже зустрічався з нами, бачать в нас партнерів і співрозмовників. Я розраховую на те, що такі теми, як цивільне партнерство чи визнання батьківства у випадку веселкових сімей – це не теми, які будуть відкладені ще на 10 років, що ми також зможемо працювати над ними зараз. З іншого боку, я бачу велике бажання якнайшвидше прийняти зміни до Кримінального кодексу. І це мене дуже тішить”, – додає Юлія Мацьоха.
