Грузія прагне до ЄС, але бореться з ЛГБТ за прикладом росії?
Правляча в Грузії політична партія “Грузинська мрія” запропонувала внести зміни до конституції, щоб обмежити права ЛГБТК. Це ще одна ініціатива, яка може поставити під загрозу довгоочікуване членство країни в ЄС.
Згідно з офіційною риторикою, влада Грузії хоче бути частиною Європейського Союзу, але без “пропаганди” ЛГБТКІ “псевдоліберальних цінностей”. Минулого тижня правляча партія країни “Грузинська мрія” запропонувала поправку до конституції, щоб “захистити сімейні цінності та неповнолітніх”.
Мамука Мдінарадзе, лідер парламентської більшості “Грузинської мрії”, заявив, що конституційні поправки мають на меті зафіксувати, що шлюб – це тільки “союз одного генетичного чоловіка і однієї генетичної жінки”. “Тепер, якщо хтось захоче нав’язати нам одностатеві шлюби, ми скажемо їм, що це заборонено нашою конституцією. Ми повинні замурувати ці двері”, – говорив він раніше.
Опозиційні політики і громадянське суспільство розкритикували законопроєкт про внесення поправок, назвавши його популістським. У разі ухвалення конституційних поправок будь-які зібрання, пов’язані з ЛГБТК, опиняться поза законом. Законодавча ініціатива також заборонить одностатеві шлюби, зміну статі та усиновлення дітей одностатевими парами.
Частина електоральної стратегії перед жовтневими виборами?
На думку експертів, зміни не буде ухвалено до кінця цього року, а, найімовірніше, після парламентських виборів у жовтні. При цьому деякі експерти вважають, що правляча партія використовує консервативні настрої, щоб отримати більше голосів на жовтневих парламентських виборах.
“Коли влада говорить про боротьбу з “псевдолібералізмом”, вона має на увазі, що це саме вони справжні ліберали, а не їхні опоненти, які називають їх проросійськими силами. Правляча партія дуже чутлива до прокремлівського ярлика, тому, своєю чергою, намагається вигадати щось взамін для опозиції”, – сказав DW Корнелій Какачіа, професор політології та директор грузинського Інституту політики.
“Опозиція ж опинилася в дуже незручній ситуації. Якщо вони говоритимуть, що вони підтримують права ЛГБТК, це може обернутися їм боком під час виборів, бо грузинське суспільство є доволі консервативним”, – додав експерт.
Вахушті Менабде, колишній юрист, який займається питаннями, пов’язаними з конституцією, при апараті Народного захисника Грузії, вважає, що важко сказати, чи зможе “Грузинська мрія” ухвалити поправки, незважаючи на те, що у неї є більшість у парламенті. “У них недостатньо депутатів, щоб змінити конституцію, але я не виключаю, що їм вдасться залучити на свій бік і деяких опозиційних депутатів”, – пояснив він.
На момент публікації матеріалу в самій правлячій партії “Грузинська мрія” не відповіли на запит DW.
Черговий російський закон?
Експерт занепокоєний можливістю таких поправок поляризувати грузинське суспільство і ризиком конфлікту між різними соціальними групами. Менабде та інші експерти також відзначили, наскільки схожі ці пропозиції на нещодавні російські закони, спрямовані на заборону пропаганди та боротьбу з ЛГБТ-спільнотою. Раніше Грузія також намагалася наслідувати Росію, пропонуючи ухвалити закон про “іноземних агентів”, який після масових протестів був відкликаний у парламенті.
Нові запропоновані поправки до конституції розглядаються багатьма критиками влади як ще одна версія “російського закону”. “Це факт, що, окрім Росії, жодна держава у світі не має антидемократичних інтересів у Грузії”, – заявив на початку цього місяця в інтерв’ю Радіо “Вільна Європа” Паата Закареішвілі, колишній держміністр Грузії з питань примирення та громадянської рівноправності: “Звісно, для мене це російський закон”.
Насильство щодо ЛГБТ у Грузії
Незважаючи на прагнення до вступу в ЄС, грузинське суспільство, як правило, дотримується консервативних цінностей. Грузинська православна церква відіграє вирішальну роль як у суспільстві, так і в політиці.
Близько 56 відсотків грузинських респондентів в опитуванні “ООН-Жінки” 2022 року заявляли, що прав ЛГБТ-спільноти слід дотримуватися, але “її члени не повинні нав’язувати свій спосіб життя іншим”. У липні 2023 року противники ЛГБТ зірвали фестиваль, що завершує “Тиждень прайду” в Тбілісі. Під час заворушень перед початком фестивалю десятки людей дістали поранення, зокрема журналісти, які висвітлювали подію. Організатори прайду неодноразово звинувачували МВС Грузії, а також антизахідні групи в організації скоординованих нападів.
Як відреагував ЄС?
“Очікується, що як країна-кандидат до ЄС Грузія приведе свої закони у відповідність до законодавства Євросоюзу”, – повідомила делегація ЄС у Грузії в коментарі для DW. У ньому було підкреслено, що “країна-кандидат повинна досягти стабільності інститутів, що гарантують повагу до прав людини, а також повагу і захист меншин, щоб претендувати на членство в ЄС”.
У грудні минулого року Грузія отримала довгоочікуваний статус кандидата в ЄС. Європейська комісія також поставила дев’ять умов як подальші кроки для вступу до Євросоюзу. Серед них: розв’язання проблеми політичної поляризації, поліпшення захисту прав людини та виключення іноземного втручання у внутрішню політику.
За словами професора політології Корнелія Какачіа, Тбілісі намагається знайти баланс: утримати владу на наступних виборах і водночас іти в ногу з амбіціями грузинів щодо ЄС. “З одного боку, щоб зберегти владу, правляча партія має йти шляхом ЄС. Це підтримують понад 80 відсотків грузинів”, – сказав він. “Однак правляча партія вже почали диктувати Брюсселю свої умови. Вони хочуть бути схожими на Орбана”, – додав Какачіа, маючи на увазі прем’єр-міністра Угорщини, де “пропаганда” ЛГБТ заборонена законом. Але Угорщина вже є членом ЄС – і в цьому велика різниця”.
