Джилліан Андерсон, відома за серіалами «Секретні матеріали», «Корона» та «Сексуальна освіта», вперше настільки прямо назвала свою сексуальну орієнтацію. В інтерв’ю The Australian 58-річна акторка сказала, що вважає себе пансексуальною, тобто може відчувати потяг до людей незалежно від їхньої гендерної приналежності.
Для тих, хто давно стежить за Андерсон, це не зовсім несподіваний камінг-аут. Про стосунки з жінками та сексуальну плинність вона відкрито говорила багато років. Новим стало радше те, що тепер акторка обрала конкретне слово для опису себе.
«Я пансексуальна», – фактично підсумувала Андерсон те, про що раніше говорила значно обережніше.
Від запитання «бісексуальна чи пансексуальна?» до конкретної відповіді
Ще у 2012 році Андерсон розповідала про романтичні стосунки з жінками. У серпні цього року вона також згадувала свою першу одностатеву закоханість у підлітковому віці. За словами акторки, тоді їй бракувало навіть мови, якою можна було б описати власні почуття, а самі стосунки доводилося приховувати.
Кілька років тому Андерсон уже наближалася до нинішнього визначення.
У 2024 році під час розмови з The New Yorker вона міркувала, яке слово точніше описує її сексуальність – бісексуальність чи пансексуальність. Тоді акторка не поспішала обирати ярлик і радше залишала питання відкритим.
Тепер відповідь стала конкретнішою.
Пансексуальність зазвичай означає здатність відчувати романтичний або сексуальний потяг до людей незалежно від їхнього гендеру. Частина людей розглядає її як ідентичність у межах ширшого бісексуального спектра, інші вважають окремим і найбільш точним визначенням для себе.
Сама Андерсон не приховує, що її досвід включав стосунки з людьми різних гендерів.
«У молодості я мала стосунки з жінками», – розповіла вона в новому інтерв’ю.
Розмова вийшла доволі відвертою. На запитання про те, що саме вона вважає привабливим у людському тілі, Андерсон назвала передпліччя та красиві руки серед рис, які їй подобаються в чоловіках. У жінках її приваблюють, зокрема, губи, сідниці та ключиці.
Ці деталі можуть здаватися легкою частиною інтерв’ю, але добре передають загальний тон, у якому Андерсон останніми роками говорить про сексуальність – без сорому, зайвої драматизації та необхідності виправдовувати власне бажання.
«Сексуальна освіта» і книги про жіночі фантазії
Такий етап у кар’єрі Андерсон багато в чому пов’язаний із роллю сексологині Джин Мілберн у серіалі Netflix «Сексуальна освіта».
Акторка неодноразово розповідала, що ця робота допомогла їй почуватися вільніше в розмовах про секс, бажання та інтимність. Згодом ця тема вийшла далеко за межі одного серіалу.
У 2024 році Андерсон видала книгу Want, для якої жінки анонімно надсилали свої сексуальні фантазії. Проєкт був натхнений знаменитою книгою Ненсі Фрайдей My Secret Garden 1973 року і став спробою поговорити про жіноче бажання без звичного сорому та самоцензури.
Тепер акторка готує продовження – More.
Як і перша книга, воно складається з анонімних історій про сексуальні фантазії, але цього разу Андерсон прагнула показати ще ширше коло досвідів. Вона говорить не лише про секс, а й про вразливість, близькість, втрату, повернення бажання та право жінок говорити про власне тіло і задоволення без почуття провини.
Паралельно ця тема продовжується і в її акторській роботі.
Андерсон зіграла у квірному фільмі режисерки Джейн Шонбрун Teenage Sex and Death at Camp Miasma. Її героїня Біллі Престон – колишня зірка вигаданої серії слешерів, яка зближується з молодою режисеркою Кріс у виконанні Ганни Айнбіндер. Фільм працює з темами квірності, сорому, бажання та того, як попкультура формує наше уявлення про сексуальність.
Сама Андерсон, утім, натякає, що після книги та фільму цей насичений сексуальністю період її кар’єри може поступово завершитися.
Камінг-аут, який тривав роками
Історія Андерсон цікава ще й тим, що не вкладається у звичний сценарій, де знаменитість одного дня робить гучну заяву і вперше повідомляє світові про свою орієнтацію.
Вона багато років не приховувала стосунків із жінками та прямо говорила, що гендер людини не є для неї визначальним у коханні. Ще у 2015 році акторка пояснювала, що для неї стосунки передусім означають любов до іншої людини, а її гендер не має вирішального значення.
Змінювалися радше слова, якими вона описувала себе.
І це теж цілком нормальна частина квірного досвіду.
Не кожна людина одразу знає, яке визначення їй підходить. Для когось слово «бісексуальна» залишається найбільш комфортним усе життя, хтось згодом називає себе пансексуальним або квірним, а комусь узагалі не потрібен конкретний ярлик.
У цьому сенсі нинішня заява Джилліан Андерсон не перекреслює її попередні слова. Навпаки, вона показує, що розуміння власної сексуальності може формуватися поступово – і для цього немає «правильного» віку.
Андерсон не стала частиною ЛГБТК+ спільноти лише у 58 років. Вона просто знайшла слово, яке сьогодні вважає достатньо точним для себе.
І, можливо, саме це робить її історію значно цікавішою за черговий гучний заголовок про «несподіваний камінг-аут».