Доповідь народного захисника в Грузії за 2023 рік: Насильницькому нападу на Прайд запобігти не вдалося
У Народного Захисника з питань рівності в Грузії за 2023 рік йдеться про те, що 8 липня 2023 року під час фестивалю «Тбілісі Прайд» не вдалося зупинити насильницькі групи. У доповіді йдеться про те, що, оскільки кількість прихильників крайніх правих швидко зростала, а місце проведення фестивалю займало розлогу територію, «зупинити їх не вдалося».
«За оцінкою народного захисника, події 8 липня вкотре доводять, що захистити ЛГБТ+-спільноту, зупинити насильство та дискримінацію такого масштабу, використовуючи лише сили поліції, неможливо, а часто й недостатньо. Для подолання цієї проблеми необхідно здійснити комплексні, розписані за термінами і планові заходи за різними напрямами із залученням різних відомств і широкої громадськості”, – йдеться в доповіді.
8 липня 2023 року ультраконсервативні групи зібралися на проспекті Важа Пшавела та публічно пригрозили заблокувати запланований майданчик фестивалю, що знаходився за кілька кілометрів від початкового місця їхніх зборів. Через кілька годин вони прибули до озера Лісі, де була мобілізована поліція для забезпечення мирного проведення фестивалю «Тбілісі Прайд». Однак насильницьким групам легко вдалося прорватися через поліцейський кордон. Центр прав людини у своєму звіті зазначив, що під час фестивалю на місці проведення фестивалю було мобілізовано неналежну кількість поліцейських, і звинуватив владу в тому, що учасники фестивалю не були захищені.
У зв’язку з бездіяльністю поліції в день фестивалю в доповіді народного захисника наводиться лист, отриманий із МВС, у якому йдеться про те, що «на даній території та за умов такого пересування учасників акції використання водомету, газу та інших спецзасобів було б неефективним та не могло б надовго зупинити учасників акції». У листі МВС також ідеться, що «була велика ймовірність отримання учасниками контракції небезпечних для життя травм, оскільки в контракції брало участь багато літніх і неповнолітніх. Питання про пропорційність застосованої сили також було б спірним».
Що стосується захисту прав ЛГБТ+ осіб у Грузії, у доповіді йдеться про те, що вони, «як і раніше, є жертвами насильства, дискримінації та утисків, і це спричинене гомофобними настроями, злочинами на ґрунті ненависті та іншими дискримінаційними настроями в суспільстві». У документі підкреслюється, що «особи ультраправої ідеології своїми діями та висловлюваннями сприяють поширенню гомофобних настроїв, заохочують дискримінацію і водночас вчиняють дії, які найчастіше проявляються в серйозних порушеннях прав ЛГБТ+ осіб».
У доповіді йдеться про те, що з погляду державної політики «не було здійснено жодних істотних кроків для поліпшення правового статусу ЛГБТ+ осіб», що означає «виключення» членів ЛГБТ-спільноти з Національного плану дій із захисту прав людини (2024-2026), ініційованого урядом Грузії в жовтні.
Інші питання
У доповіді Народного захисника про стан боротьби з дискримінацією, її запобіганням та стан рівності, який було опубліковано 22 квітня, також розглядаються проблеми, з якими стикаються інші вразливі групи, зокрема жінки, люди з обмеженими можливостями, релігійні та етнічні меншини та інші. У доповіді також представлено інформацію про діяльність і рішення народного захисника щодо захисту права на рівність.
Рівність жінок
Незважаючи на те, що, згідно з доповіддю, для просування прав жінок було зроблено «значні» кроки, ліквідація дискримінації щодо жінок і досягнення рівності залишаються «серйозною проблемою». У 2023 році жінки, як і раніше, зверталися до Апарату народного захисника з приводу сексуальних домагань.
Серед різних випадків були випадки ймовірного сексуального домагання з боку керівника ЗМІ, ймовірного сексуального домагання у сфері освіти та утиски іноземок з боку таксистів.
Крім того, у доповіді підкреслюється випадок сексуальних домагань, який, імовірно, мав місце в МВС. Згадується і ще один випадок бездіяльності МВС, що стався в публічному просторі.
У доповіді також підкреслюється, що заяви/висловлювання, які посилюють сексистський зміст і дискримінацію жінок, залучених до громадської/політичної/соціальної сфери, є проблематичними. «Народний захисник засуджує сексистські настрої та висловлювання, що заохочують дискримінацію, щодо суспільно та соціально активних жінок, що зневажають людську честь і гідність, принижують значення участі жінок у громадському житті, закріплюють сформовані у суспільстві неправильні та принизливі стереотипи щодо ролі жінок», – ідеться в доповіді.
В одному з підрозділів доповіді йдеться про рівність жінок-спортсменок, згідно з яким погано регламентовано питання фінансування лікування травм, отриманих під час тренувань/ігор для жінок-професіоналок, що «ще більше поглиблює нерівне стартове становище жінок, залучених у спорт».
Права осіб з обмеженими можливостями
Згідно з доповіддю, незважаючи на низку позитивних кроків, зроблених на законодавчому рівні останніми роками, правове становище осіб з обмеженими можливостями «істотно не покращилося». Доступ до фізичного середовища, інформації, засобів комунікації, банківських та інших послуг залишається серйозною проблемою для людей з обмеженими можливостями, зокрема сліпих. Також проблематично забезпечити інклюзивну та індивідуальну освіту для дітей з особливими освітніми потребами.
«Досі не затверджено Національного плану доступності, що суттєво ускладнює своєчасне забезпечення доступу людей з обмеженими можливостями до наявних будівель/споруд та інфраструктури», – йдеться в документі.
Один підрозділ доповіді присвячений проблемам, з якими стикаються сліпі люди. «Не дивлячись на те, що люди з обмеженими можливостями повинні мати можливість жити самостійно та повноцінно брати участь у всіх сферах суспільного життя, на жаль, через недоступне середовище та індивідуальні потреби сліпі люди не мають змоги повною мірою користуватися своїми основними правами та свободами», – ідеться в документі.
У доповіді також ідеться, що через скарги населення, незадоволеного звуковим сигналом, Мерія муніципалітету Тбілісі ухвалила рішення з 22:00 вечора знизити звук світлофорів, а з 23:30 до 07:00 вимкнути звук, що, по суті, у нічні години «унеможливило самостійне пересування для сліпих». Згідно з документом, проблема доступу до фізичного середовища не тільки порушує свободу пересування сліпих, а й створює бар’єр на шляху соціальної інтеграції.
Заохочення дискримінації
У доповіді йдеться про те, що висловлювання гомо/трансфобного характеру, використання мови ненависті та пропаганда дискримінації в ЗМІ в різних сферах суспільного життя залишаються серйозною проблемою.
«У суспільстві міцно вкоренилися відносини, що містять стигму і стереотипи щодо жінок, людей з обмеженими можливостями та представників ЛГБТ+ спільноти», – йдеться в документі. «Відповідно, публічні висловлювання, що пропагують сексистську, гомо/трансфобну або іншу дискримінацію, ще більше посилюють негативне ставлення до вразливих груп, боротися з якими є обов’язком кожного члена суспільства».
Розслідування злочинів на ґрунті ненависті
У доповіді йдеться про те, що, як і торік, справи, вивчені Апаратом народного захисника, як і раніше, свідчать про труднощі в розслідуванні та судовому переслідуванні ймовірних злочинів, пов’язаних із нетерпимістю. Причиною цього є, з одного боку, неналежне виконання співробітниками правоохоронних органів позитивних зобов’язань щодо захисту рівності вразливих груп населення, а з іншого – неефективне реагування на злочинні дії, які скоюють ультраправі радикальні групи. насильницькі групи та їхні лідери.
У доповіді згадується кілька випадків, пов’язаних з етнічними меншинами, трансґендерними жінками та релігійними меншинами (Свідки Єгови), де цим особам не було присвоєно статусу потерпілих або конкретним злочинцям не були висунуті обвинувачення.
У доповіді розглядаються два випадки насильства: перший – щодо Михайла Мшвілдадзе, співзасновника телекомпанії «Формула», а другий – щодо опозиційного політика Зураба Джапарідзе. Згідно з документом, жодна з цих справ не була кваліфікована належним чином. «Що стосується розслідування злочинів, скоєних з мотиву нетерпимості, і початку переслідування, виявлення слідством мотиву нетерпимості видається однією з проблем», – ідеться в доповіді.
За звітний період Народний захисник вивчив 122 факти передбачуваної дискримінації, більша частина з яких – 17% стосувалася випадків передбачуваної дискримінації за ознакою статі/гендеру, 16% – дискримінації на основі іншої думки, 8% – за ознакою національності/громадянства та 7% – за ознакою обмежених можливостей вважали себе жертвою дискримінації. 6% – за політичними переконаннями та 5% – за релігійною ознакою оскаржували дискримінаційне поводження. Згідно з документом, по 4% заявників вказали на дискримінацію за ознакою віку, сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, а у 2% випадків заявники вказали ознаку належності до професійної спілки. Дискримінація за іншими ознаками також була актуальною в цей звітний період і становила більшу частину – 31% заяв.
