Чому Мінськ ставить в один ряд ЛГБТ+, педофілію і чайлдфрі?
Чому білоруська влада бореться з чайлдфрі та ЛГБТ+, і як живуть активісти в Білорусі? Про це – у DW.
Влада на державному рівні намагається контролювати особисте життя білорусів і білорусок. У липні в РБ випустили методичку для ідеологів, що стосується питань демографії. У ній одним із головних заходів для поліпшення демографічної ситуації називають закріплення в новій редакції Конституції поняття шлюбу “як союзу чоловіка і жінки”. А як загрозу демографії в інших країнах, серед іншого, зазначається “новомодна субкультура чайлдфрі”.
Зі свого боку, Генпрокуратура визнала “екстремістськими” кілька пабліків чайлдфрі в соцмережах. А представниця відомства Анжеліка Курчак заявила, що чайлдфрі “становить загрозу національній безпеці”. Також Генпрокуратура виступила з ініціативою “встановлення адміністративної відповідальності за пропаганду нетрадиційних сексуальних відносин, зміни статі, педофілії та чайлдфрі“.
Інструмент репресій, який можна застосувати до кого завгодно
Білоруська правозахисна спільнота називає ініціативу Генпрокуратури “необґрунтованим втручанням в особисте життя громадян і громадянок”. За словами правозахисників, це “суперечить міжнародним зобов’язанням РБ у сфері прав людини”, “спричиняє загрозу для різних уразливих груп”. Крім того, наголошується на маніпулятивному характері наведених аргументів. “Свідоме ототожнення психічних розладів або злочинів проти статевої недоторканності неповнолітніх зі способом життя або індивідуальними особливостями є маніпуляцією громадською думкою, прикладом розпалювання ворожнечі та стигматизації соціальних груп”, – йдеться в заяві правозахисників.
На це ж звертає увагу і координаторка з комунікації представництва з соціальних питань Об’єднаного перехідного кабінету Білорусі Наста Базар. Поставивши в один ряд “нетрадиційні сексуальні стосунки, педофілію і чайлдфрі”, влада намагається залякати людей. Крім того, зазначає співрозмовниця, такі дискримінаційні ініціативи – додатковий інструмент репресій, який може бути застосований до кого завгодно. “Яким чином застосовуватиметься хімічна кастрація (у липні МОЗ РБ затвердило “алгоритм лікування педофілії”, зокрема із застосуванням хімічної кастрації, – Ред.), кому приписуватимуть педофілію, як запроваджуватимуть адміністративну відповідальність за чайлдфрі та ЛГБТ+, ми не знаємо, – міркує Базар. – Людині не обов’язково належати до ЛГБТ+, її можуть просто приписати до ЛГБТ+, можуть просто сказати, що вона “пропагувала” і дати штраф”.
“Влада лякає, що прийдуть геї та лесбіянки і ми виродимося як нація”
Також, за її словами, сексуальна орієнтація – це не вибір людини, а те, якими люди народжуються. “Це можна приховувати, пригнічувати, але це не вибір людини. Чайлдфрі – це вибір, який мають право зробити дорослі люди. ЛГБТ+ не дорівнює чайлдфрі, оскільки в гомосексуальних сім’ях часто є діти”, – пояснює співрозмовниця. На думку Базар, намагаючись оголосити чайлдфрі “загрозою національній безпеці”, влада відволікає увагу від справжніх проблем білоруського суспільства: рівня алкоголізму, відсутності нормальної соціальної підтримки, зарплат, від кількості розлучень і дітей у дитбудинках.
“Замість того, щоб розв’язувати ці проблеми, вони лякають, що зараз прийдуть геї і лесбіянки і ми виродимося як нація. Це просто відволікання уваги – простіше звалити все на невелику групу людей”, – каже співрозмовниця. Подібні ініціативи та закони, вважає експертка, сприятимуть зростанню ворожнечі та ненависті в білоруському суспільстві, в якому представники спільноти ЛГБТ+ і так стикаються з агресією та гомофобією.
“Білорусь імітує російські закони, зокрема гомофобні”
“Сьогодні Білорусь імітує російські закони, зокрема гомофобні”, – зазначає, зі свого боку, соціолінгвіст, письменник, перекладач, один із редакторів видавництва “Скарина” Владислав Горбацький. Горбацький – упорядник першої антології білоруської гей-літератури “Мальцы выходзяць з-пад кантролю”, яка очікується у вересні. До неї увійдуть художні тексти, присвячені гей-темі: проза, поезія, драматургія. Назва книжки символізує вихід з-під контролю патріархального консервативного суспільства і традиційної літератури.
Більшість історій трагічні й розкривають тему гомофобії в білоруському суспільстві. Є, наприклад, тексти про старше покоління, про геїв, які жили в селах, тут висвітлена і тема міграції активістів після 2020 року. Редакторка зазначає, що автори, які живуть у Білорусі, або просили опублікувати тексти анонімно, або зовсім їх відкликали, побоюючись за свою безпеку.
“Люди живуть у підпіллі”
Горбацький звертає увагу на те, що ЛГБТ+ активісти в Білорусі фактично “живуть у підпіллі”: “Кошмарне життя, люди живуть у підпіллі. Дехто писав прекрасні тексти, картини – зараз ні. Вони знають, що навіть через тексти, через ресунки, одну фразу на них можуть вийти”. Водночас є представники ЛГБТ+ спільноти, які перейшли “на інший бік”, підтримують режим Лукашенка і, зокрема, політику гомофобії. І це, за словами письменника, теж страшно.
Співрозмовник DW припускає, що ситуація з правами людини загалом у Білорусі буде дедалі гіршою: “Логіка всіх авторитарних режимів, загнаних у глухий кут, така, що вони шукатимуть нових ворогів. Цими ворогами будуть білоруськомовні, ЛГБТ+ спільнота, феміністки тощо. Ситуація, ймовірно, буде погіршуватися, ми це вже бачимо”.
