85% жителів Молдови не прийняли би представника ЛГБТ+ у своїй родині – дослідження
Близько 85% населення Республіки Молдова не прийняли би представника ЛГБТ+ як члена своєї сім’ї, а понад 60% – як сусіда або колегу по роботі. Про це свідчить аналіз соціального прийняття, проведений Центром партнерства заради розвитку (CPD) у 2024 році.
«Дані показують, що молдавське суспільство продовжує залишатися поляризованим і в ньому домінують забобони», – наводить слова авторів дослідження ZdG.
Дослідження проводилося соціологічною компанією iData на замовлення Центру партнерства заради розвитку і проаналізувало на вибірці з 1035 мешканців сіл і міст Молдови соціальну дистанцію щодо наступних 13 маргіналізованих груп:
- люди з психосоціальними та інтелектуальними порушеннями;
- люди з фізичними обмеженнями;
- представники ЛГБТ;
- люди, які живуть із ВІЛ;
- представники ромської етнічної групи;
- люди, які не розмовляють державною мовою;
- представники російської етнічної групи;
- євреї, які проживають у Республіці Молдова;
- люди негроїдної раси, які проживають у Республіці Молдова;
- іноземці, які проживають у Республіці Молдова без громадянства;
- мусульмани;
- інші релігійні меншини;
- колишні ув’язнені.
«Нещодавно я була в магазині. На мені була хустка, яку я зазвичай ношу як елемент своєї культури, і з усіх покупців, які там були, саме мене звинуватили в крадіжці, хоча для цього не було жодних вагомих причин. Мені відмовили в праві написати скаргу. Це був явний момент дискримінації. Я, людина ромської етнічної групи, на якій відстані мені слід триматися від суспільства? Для мене ясно, що я не буду триматися на відстані. Я була частиною цього суспільства і продовжу нею бути», – розповіла правозахисниця Ельвіра Дрангой.
Також до числа найбільш маргіналізованих груп входять люди, які живуть із ВІЛ/СНІД, і колишні ув’язнені. Більшість населення (понад 60%) не прийняли б їх як членів сім’ї або друзів, але були б терпимішими до них у робочих стосунках або як до сусідів.
«Населення Молдови не хоче будувати соціальні відносини з представниками ЛГБТ+ і людьми, які живуть із ВІЛ/СНІД, але готове прийняти їх як громадян країни. У наступній категорії, залежно від рівня прийняття, є ще чотири групи меншин: колишні ув’язнені, мусульмани, люди африканського походження і представники ромської етнічної групи. Щодо цих груп громадяни не прийняли б їх як членів сім’ї, друзів або сусідів, але готові працювати з ними», – заявила виконавча директорка Центру партнерства заради розвитку Наталія Ковриг.
За останні роки помітність ЛГБТК+ людей значно зросла, каже Анжела Фролова, адміністраторка GDM/координаторка програми лобіювання прав ЛГБТ та адвокації Центру GDM. За словами активістки, людей, які говорять відкрито про це, стає все більше, і цей діалог може пробудити співчуття. Але не менш важливою є освіта, підсумовує Фролова. «У 2023 році дистанція до ЛГБТ становила 5,0, тобто прийняття на рівні гостей країни. У 2024 році коефіцієнт становив 3,8, тобто між співвітчизником і колегою по роботі. Хоч рівень прийняття поки що дуже низький, але цей стрибок у 1,2 бала за рік надзвичайно високий», – додала адміністраторка “Гендердок-М”.
Середній рівень соціальної дистанції в Молдові було оцінено у 2,1 у 2024 році (порівняно з 2,24 у 2023 році) за шкалою від 0 до 6, де 0 означає, що громадяни сприймають людину з групи меншин в усіх ролях (член сім’ї, друг, сусід, колега, співвітчизник), а 6 – що випровадили б її з країни.
Порівняно з попереднім роком, щодо деяких соціальних груп (релігійні меншини, люди іншої національності, люди з фізичними обмеженнями та ті, хто не розмовляє державною мовою), рівень толерантності та прийняття знизився. Експерти вважають, що це пов’язано з політичною поляризацією, зростанням кількості випадків розпалювання ненависті та соціальним тиском, спричиненим множинними кризами в країні.