23 січня Велика палата Європейського суду з прав людини ухвалила чергове важливе рішення, яке стосується захисту прав ЛГБТК людей
Про це сповіщує Правозахисний ЛГБТ Центр “Наш світ” на своїй сторінці у Facebook.
У справі «Мацате проти Литви» щодо публікації книги казок письменниці Неринґи Данґвіде Мацате «Бурштинове серце», в якій, зокрема, описуються одностатеві стосунки, суд вирішив, що Литва порушила статтю Європейської конвенції про права людини, яка визначає свободу самовираження. Збірку казок було видано Литовським педагогічним університетом наприкінці 2013 року, однак через кілька місяців університет призупинив поширення книги, назвавши її «ангажованою пропагандою гомосексуалізму». Після того, як почалися судові суперечки, університет погодився розповсюджувати книгу з позначкою «Інформація може негативно вплинути на осіб, які не досягли 14-річного віку».
Закони про «заборону пропаганди гомосексуалізму» наразі існують лише у двох європейських державах — Росії та знещодавна в Угорщині. Росія, як відомо, вже вийшла з Ради Європи, а Угорщина піддається жорсткій критиці та санкціям з боку ЄС за порушення принципів свободи та демократії. Угорська влада вже програла процес з цього приводу у Європейському суді справедливості (верховному суді ЄС), а тепер її очікують й неминучі програші у позовах, що розглядаються ЄСПЛ.
Ситуація у Литві відрізняється тим, що в її законодавстві немає прямої заборони на поширення інформації на ЛГБТК тематику, але існує закон «Про захист неповнолітніх від пагубних наслідків публічної інформації», який, за бажання, можна тлумачити відповідним чином. За чотирнадцять років з того моменту, як у ньому з’явилося положення про захист «сімейних цінностей», він тричі використовувався для обмеження поширення інформації про одностатеві стосунки.
Розглянувши справу «Мацате проти Литви», ЄСПЛ дійшов висновку, що обмеження доступу дітей до інформації, яка зображує одностатеві стосунки як суттєво еквівалентні різностатевим, позначаючи такі інформацію як шкідливу, не складають законної мети згідно з пунктом 2 статті 10 (свобода вираження поглядів) і, відповідно, порушують цю статтю Європейської конвенції з прав людини. Велика палата процитувала численні попередні рішення ЄСПЛ з цього приводу, що підтверджують цей висновок. Рішення Великої палати ЄСПЛ є остаточними, оскарженню не підлягають і створюють правила, які є обов’язковими до застосування всіма державами-членами Ради Європи.
