У День Європи, на своїй сторінці у Facebook, Святослав Шеремет розповідає про здоровий вплив європейського парламентаризму на український політичний процес.
Спільноти ЛГБТІК+, офіс українського омбудсмана та 30+ європарламентарів і європарламентарок солідарні, що в Україні є два законопроєкти, ключові для забезпечення громадянської рівності без дискримінації на підставах сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності.
Перший — це урядовий законопроєкт 5488 про справедливу відповідальність за злочини, мотивовані гомофобією та трансфобією та іншими мотивами нетерпимості.
Другий — це депутатський законопроєкт 9103 про реєстроване цивільне партнерство, тобто про легалізацію в Україні вже наявних цивільних партнерств між особами різної або однієї статі.
Обидва законопроєкти конче потрібні, але рухаються дуже повільно. Отже, Інтергрупа Європейського Парламенту з прав людини для ЛГБТІ в складі 36-ти підписантів і -ток вдалася до дипломатичного нагадування про важливість і вагомість обох законопроєктів для європейського курсу України. Усю аргументацію ви прочитаєте в тексті, який я для вас неофіційно переклав.
А я скажу про те, що виблискує між рядків, але не є написаним прямо. У разі, коли Україна стане державою-учасницею Європейської унії, ми як держава матимемо свою квоту в Європейському Парламенті. Звісно, що в наших рідних політиків та політикинь зі здоровими амбіціями є думки про майбутнє представництво держави Україна в Брюсселі.
Облишаючи осторонь соціальну вагомість очікуваних законопроєктів, лише одна ця обставина — про синхронізацію політичної позиції з колегами із Європарламенту — може бути істотною обставиною для особистого рішення окремих народних депутатів та депутаток дати свої голоси при розгляді 5488 і 9103.
Лист Європейської Інтергрупи ретельно опрацьований в офісах усіх 18 (вісімнадцятьох) отримувачів та отримувачок.
Тож чекаємо законодавчого та, ширше кажучи, політичного прогресу.
———
Повний переклад тексту листа:
Ми звертаємося до вас сьогодні як члени Європейського парламенту, щоби висловити нашу підтримку двом законопроектам, які знаходяться зараз на розгляді в українському парламенті та які значно покращать життя ЛГБТІ в Україні. Якщо український парламент ухвалить їх, то це буде двома дуже важливими кроками на шляху інтеграції України до ЄС.
Перший із законопроектів, про які йдеться, — це законопроект 9103 про юридичне визнання одностатевих партнерств.
Ще у 2022 році ЄС чітко дав зрозуміти важливість юридичного визнання одностатевих партнерів у рамках вступу України до ЄС. У 198-му питанні анкети, переданої Україні президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, Комісія запитувала про доступ одностатевих пар до права на партнерство. Крім того, в останньому звіті про прогрес на треку розширення ЄС, датованому листопадом 2023 року (див. примітку 1), Комісія підкреслила важливість покращення прав ЛГБТІ в Україні, зазначивши, що більшість української громадськості підтримує зареєстроване партнерство для одностатевих пар. Також Єврокомісія засвідчила, що їй відомо про законопроєкт 9103, який зараз перебуває на розгляді в українському парламенті, підкреслюючи, що цей законопроєкт важливий в контексті виконання рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 1 червня 2023 року у справі «Маймулахін та Марків проти України» (див. примітку 2), у якому констатовано порушення Україною статті 14 ЄКПЛ у поєднанні зі статтею 8 через відсутність юридичного визнання одностатевих пар.
Потенційні члени ЄС повинні дотримуватися законодавства та acquis ЄС, включаючи принцип недискримінації за ознакою сексуальної орієнтації, як це викладено у двох фундаментальних законах ЄС: у статті 19 Договору про функціонування Європейського Союзу (TFEU) та статті 21 Хартії основоположних Права (CFR). Вступ до ЄС також вимагає від країн-кандидаток дотримання відповідних міжнародних стандартів прав людини, закріплених на рівні ООН і Ради Європи. Різні механізми цих інституцій неодноразово закликали країни — члени СЄ прийняти рамкові правила для юридичного визнання партнерств між особами однієї статі. Важливо, що у прецедентному праві ЄСПЛ продовжують продукуватися рішення, відповідно до яких відсутність такого правового визнання є порушенням статті 8 Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ), що підтверджено і згаданою вище ухвалою ЄСПЛ від 1 червня 2023 року у справі «Маймулахін і Марків проти України». Будучи частиною стандартів щодо прав людини для ЛГБТІ, реєстроване партнерство в цьому сенсі є ключовою складовою і підтримується Євросоюзом як фундаментальна основа прав людини та недискримінації. Примітно, що 22 із 27 держав — членів ЄС зараз мають чинні закони про реєстроване партнерство для одностатевих пар, а у двох із решти п’яти держав-членів ЄС, які не мають такої правової бази, відповідні законопроєкти очікують на розгляд. Зрозумілим є те, що зрештою всі країни — члени ЄС визнають одностатеві партнерства.
Другим із цих законів є закон про захист від злочинів на ґрунті ненависті, який включає захист від насильства за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, сексуальної орієнтації, ґендерної ідентичності, національності, етнічного, соціального чи іноземного походження, віку, стану здоров’я, інвалідності, сімейного та майнового стану, сімейних прав та обов’язків, місця проживання, мови, роду занять або за іншими ознаками.
сі країни-кандидати на вступ до ЄС, включно з Молдовою та Грузією, але за винятком Туреччини, прийняли законодавство про злочини на ґрунті ненависті із включенням сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності до числа захищених ознак. Законодавство про злочини на ґрунті ненависті, сенсом якого є визнання мотиву ненависті чи упередження як обтяжливої обставини при визначенні відповідальності за напад на групу осіб чи окрему людину, є ключовою складовою в розбудові правової бази для подолання дискримінації та підтримки фундаментальних прав людини. Таким чином, прийняття такого законодавства — це важлива віха у процесі узгодження майбутньою державою-учасницею ЄС свого законодавства з acquis ЄС. Новий закон, який зараз знаходиться як законопроєкт 5488 на розгляді у Верховній Раді, не тільки покращить розслідування злочинів на ґрунті ненависті та притягнення до відповідальності осіб, винних у таких злочинах, а й зменшить насильство щодо ЛГБТ загалом та всіх інших груп, які охоплюються вищезазначеним переліком підстав. Такий закон діятиме як інструмент запобігання упередженням і переслідуванням і тим самим заохочуватиме українське суспільство до забезпечення більшої рівності та інклюзивності. Законопроєкт розроблено в рамках домовленостей з ЄС та з урахуванням рекомендацій міжнародних організацій, зокрема ООН та Ради Європи. Європейська Комісія у своєму Звіті про прогрес на треку розширення за 2023 рік особливо акцентувала на рекомендації Європейської комісії проти расизму та нетерпимості (ЄКРН) на адресу України, яка полягає в тому, щоби прийняти закон про злочини на ґрунті ненависті, який включав би ознаки сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності. Крім того, Європейська комісія зазначає, що законопроєкт, який зараз розглядається в парламенті, відповідав би цій рекомендації, натомість він «застряг» у парламенті з 2021 року (див. примітку 3).
Українське законодавство проходить через процес скринінгу та оцінки на відповідність праву ЄС, що є одним із ключових етапів переговорного процесу щодо вступу України до ЄС. У календарному плані Верховної Ради законопроект 5488 позначено як євроінтеграційний (див. примітку 4), тому важливо вчасно винести його на голосування та прийняти.
Згідно з міжнародним і регіональним європейським правом про права людини, держави мають позитивні зобов’язання захищати всіх осіб, які знаходяться під їхньою юрисдикцією, від насильства, дискримінації та інших порушень прав людини. Прийняття законів про злочини на ґрунті ненависті, що включають ознаки СОҐІ (сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності), узгоджується з цими зобов’язаннями і демонструє відданість дотриманню принципів рівності та недискримінації, закріплених у міжнародних договорах і конвенціях. Це також забезпечить відповідність українського правового поля прецедентному праву ЄСПЛ, яке давно демонструє, що держави-члени Ради Європи повинні прийняти закони про злочини на ґрунті ненависті, які би включали ознаки СОҐІ задля відповідності Європейській конвенції з прав людини (див. примітку 5).
Протягом останніх років український уряд продемонстрував чітку відданість інтеграції до ЄС і вжив конкретних заходів для зміцнення демократичних гарантій, наприклад, у боротьбі з корупцією. Зараз необхідно, щоби забезпечення фундаментальних прав людини для вразливих груп, у тому числі для ЛГБТІ, стало невід’ємною складовою зусиль України щодо покращення демократичних стандартів і стандартів у галузі прав людини, а також складовою забезпечення поваги та захисту верховенства права. Тому ми, члени Європейського парламенту, що підписалися нижче, закликаємо українських парламентарів прийняти законопроєкти 9103 і 5488 без зволікання, заради того, щоб Україна прямувала дорогою інтеграції до ЄС, піклуючись про права людини та рівність для всіх своїх людей.
Примітка 1. Дивіться сторінку 51 розділу про Україну у звіті Європейської Комісії про прогрес розширення 2023 року: https://neighbourhood-enlargement.ec.europa.eu/document/download/bb61ea6d-dda6-4117-9347-a7191ecefc3f_en?filename=SWD_2023_699%20Ukraine%20report.pdf.
Примітка 2. Європейський суд з прав людини (2023), ухвала в справі «Маймулахін та Марків проти України»: https://hudoc.echr.coe.int/fre….
Примітка 3. Див. сторінку 47 розділу про Україну у звіті Європейської Комісії про прогрес у розширенні за 2023 рік: https://neighbourhood-enlargement.ec.europa.eu/document/download/bb61ea6d-dda6-4117-9347-a7191ecefc3f_en?filename=SWD_2023_699%20Ukraine%20report.pdf.
Примітка 4. Див. рядок 62 Плану законодавчої роботи Верховної Ради: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3561-20#n17.
Примітка 5. Дивіться, наприклад, справи ЄСПЛ, пов’язані з сексуальною орієнтацією, які призвели до вимоги прийняти законодавство про злочини на ґрунті ненависті, включаючи сексуальну орієнтацію як захищену ознаку: https://www.echr.coe.int/…/echr/fs_sexual_orientation_eng.
Документ. — Support for two draft laws – 9103 on registered partnership and on hate crime [= Підтримка двох законопроектів — № 9103 про реєстроване партнерство та № 5488 про злочини на ґрунті ненависті] [official letter] / The European Parliament’s Intergroup on LGBTI Rights [Інтергрупа Європейського Парламенту з прав людини для ЛГБТІ]. — Місце й дата: Brussels, 20 March 2024.
Адресат: (1) Volodymyr Zelenskyy, President of Ukraine; адресати копій: (2) Speaker of the Rada Ruslan Stefanchuk, (3) Head of Servant of the People faction, David Arakhamia, (4) Head of Voice faction, Oleksandra Ustinova, (5) Co-Head of European Solidarity faction, Artur Herasymov, (6) Co-Head of European Solidarity faction, Iryna Herashchenko, (7) Head of Motherland faction, Yulia Tymoshenko, (😎 Head of Trust group, Oleh Kulinich, (9) Head of For future group, Taras Batenko, (10) Head of Platform for life and peace group, Yuriy Boiko, (11) Head of Restoration of Ukraine, Antonina Slavytska, (12) Head of the legal affairs committee, Denis Maslov, (13) Head on law enforcement activities, Serhiy Ionushas, (14) Head of the Committee on National Security, Defense and Intelligence, Oleksandr Zavitnevych, (15) Head of the Committee on Human Rights, Deoccupation and Reintegration of the Temporarily Occupied Territories of Ukraine, National Minorities and International Relations, Andrii Zadorozhnyy, (16) Head of the Budget Committee, Roksolana Pidlasa, (17) Head of the Committee on anti-corruption policy, Anastasiia Radina, (18) Head of the Committee on European Integration Ivanna Klympush-Tsintsadze.
Підписанти: (1) MEP Marc Angel, (2) MEP Kim van Sparrentak, (3) MEP Maria Walsh, (4) MEP Malin Björk, (5) MEP Pierre Karleskind, (6) MEP Fabio Massimo Castaldo, (7) MEP Cyrus Engerer, (😎 MEP Dietmar Köster, (9) MEP Brando Benifei, (10) MEP Radka Maxová, (11) MEP Pierre Larrouturou, (11) MEP Matjaž Nemec, (12) MEP Aurore Lalucq, (13) MEP Christophe Clergeau, (14) MEP Silvia Modig, (15) MEP Saskia Bricmont, (16) MEP Rasmus Andersen, (17) MEP Sara Matthieu, (18) Mónica Silvana González, (19) MEP Frances Fitzgerald, (20) MEP Catharina Rinzema, (21) MEP Michael Kauch, (22) MEP Thijs Reuten, (23) MEP Cyrus Engerer, (24) MEP Terry Reintke, (25) MEP Robert Bideroń, (26) MEP Sylwia Spurek, (27) MEP Rosa D’Amato, (28) MEP Maria Manuel Leitão Marques, (29) MEP Andreas Schieder, (30) MEP Alexandra Geese, (31) MEP Lydie Massard, (32) MEP Tilly Metz, (33) MEP Sirpa Pietikäinen, (34) MEP María Eugenia, (35) Rodríguez Palop, (36) MEP Marcel Kolaja.
Лист уможливлений завдяки грамотній адвокації Точка опори ЮА – NGO Fulcrum UA, Gender Stream та ILGA-Europe, за що велике спасибі Ольга Полякова та Tetiana Kasian.
