Заборона поширювати дискримінаційні висловлювання стосується медіа, а не спікерів – Шеремет

Закон “Про медіа” забороняє поширювати на території України дискримінаційні висловлювання, що стосуються, зокрема, сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Однак ця заборона стосується саме медіа, а не спікерів, які можуть поширювати такі наративи.

Про це розповів координатор з політики та законодавства Національного ЛГБТІ-консорціуму #LGBTI_PRO Святослав Шеремет під час медіаланчу “ЛГБТІК+ в українських медіа в умовах нового Закону “Про медіа”, який був приурочений Міжнародному дню проти гомофобії, біфобії та трансфобії, передає Zmina.

Так, раніше активісти громадської організації “АЛЬЯНС.ГЛОБАЛ” добилися закриття телеканалу “Київська Русь”. Це сталося завдяки співпраці організації з Національною радою з питань телебачення та радіомовлення, де вдалося довести факт використання мови ворожнечі у прямому ефірі телеканалу. Тепер, спираючись на Закон України “Про медіа” ЛГБТ-люди та загалом усі українці мають інструмент для захисту від дискримінації у медіа.

“От що цікаво: відповідно до Закону “Про медіа”, свобода слова не обмежена, кожна людина може казати все, що захоче – зокрема й факти знецінення, дискримінаційні судження. Журналісти не обмежують спікерів у цьому. Але самих трансляторів цієї інформації, тобто медіа, які можуть це поширювати, – обмежують”, – пояснив він.

Шеремет пояснив, що річ у тому, що джерелами цих дискримінаційних висловлювань можуть бути органи місцевого самоврядування. Приміром, якщо Чернівецька міська рада надсилає Кабінетові Міністрів звернення проти законопроєкту №9103 з черговою низкою дискримінаційних суджень про спільноту, то у законі зазначається, що все, що публікує офіційна інстанція – медіа можуть цитувати без обмежень. Тобто тим самим порушуючи цю вимогу щодо непоширення дискримінації.

“Таким чином медіа опиняються у цікавій ситуації: з одного боку є дискримінаційне твердження, яке транслюється офіційною інституцією. З іншого – заборона поширення таких висловлювань”, – додав правозахисник.

Він також додав, що у таких випадках ЛГБТ-активісти часто спираються на закон про протидію дискримінації й звертаються до Офісу омбудсмана, щоб отримати розголошення інформації та реакцію органів влади.

Нагадаємо, що 13 грудня Верховна Рада України 299 голосами за прийняла Закон “Про медіа” №2693-д, у якому, зокрема, забороняється публічно поширювати висловлювання, які підбурюють до дискримінації чи утисків щодо окремих осіб та їхніх груп на основі сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Такі дії віднесено до значних порушень.

Під “публічно” мається на увазі поширення в медіа та на платформах спільного доступу до відео. Національній раді з питань телебачення і радіомовлення надано право застосовувати заходи реагування на факти порушення будь-якими масмедіа (а саме – лінійними аудіовізуальними медіа, друкованими медіа та онлайн-медіа) вимог законодавства.

Джерело

Сподобалось? Знайди хвилинку, щоб підтримати нас на Patreon!
Become a patron at Patreon!
Поділись публікацією