Юристка «Human Rights Clinic» допомогла трансжінці з інвалідністю внаслідок війни отримати 2,3 млн гривень компенсації для покращення житлових умов
Восени минулого року до проєкту «Human Rights Clinic» звернулась громадянка Д., яка має інвалідність внаслідок війни. Вона – трансґендерна жінка, яка після корекції статевої належності та внесення відповідних змін у документи зіткнулась зі свавіллям місцевого управління з питань соціального захисту населення. Начальник управління «забракував» її чергу на вирішення квартирного питання.
«Я перебуваю на пільговій житловій черзі, як інвалід війни 2 групи, для отримання виплати грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення для деяких категорій осіб, а також членів їх сімей. Сьогодні мені начальник УПСЗН мого міста повідомив, що я не отримаю компенсацію ані зараз, ані взагалі», – зазначила вона у своєму зверненні.
Сім’я з двох жінок та дитини
Громадянка Д. від народження мала чоловічу стать, і у дорослому віці одружилась із жінкою. Виконуючи військовий обов’язок, захищала українські території під час збройного конфлікту з Росією, що розгорнувся спочатку на Донбасі, а згодом й по всій країні. Після діагностування ґендерної дисфорії, трансжінка наважилась здійснити трансґендерний перехід, офіційно змінити ім’я та отримати документи із бажаною жіночою статтю. Під час бойових дій, вона отримала поранення, що надало їй можливість отримати статус особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи. Таким чином складалась непроста доля одруженої громадянки Д.
Ще до внесення змін у документи, трансжінка разом зі своєю родиною стала на квартирний облік, щоб покращити житлові умови. Це передбачає постанова Кабінету Міністрів від 19 жовтня 2016 року №716 «Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей». Рішенням засідання комісії було призначено грошову компенсацію за належні для отримання жилі приміщення для сім’ї, до складу якої входять безпосередньо заявник, його дружина та їхній син.
У червні 2023 року на ім’я начальника УПСЗН виконкому міськради надійшла заява від громадянки Д. про внесення змін в протокол комісії щодо виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення у зв’язку зі зміною персональних даних та документів. Зокрема було надано і повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження.
«Всі документи дали мені змогу внести відповідні дані у мою квартирну справу, а також зміни у рішення виконавчого комітету міської ради щодо виплати мені цієї компенсації», – згадує трансжінка.
Однак у відповідь вона отримала відмову через сумніви представників управління соцзахисту щодо законності шлюбу між трансжінкою та її дружиною, адже одностатеві пари позбавлені можливості офіційно зареєструвати свій шлюб в Україні.
Законність шлюбу
За словами трансжінки, на момент звернення до проєкту «Human Rights Clinic» сума компенсації, яка їй була призначена, вже перебувала на рахунку департаменту соціальної політики облдержадміністрації, але чиновники упереджені, що сім’я не може складатися з двох жінок.
«Прошу Вас допомогти мені та за потреби підтримати, якщо прийдеться у суді доказати, що мій шлюб не дивлячись на мій трансгендерний перехід є дійсним і чинним, а також що я маю право не дивлячись на нові обставини свого життя отримати ці кошти», – зазначила вона.
Під час вивчення правового підґрунтя та визначення стратегії дій юристка проєкту Яна Квятковська звернула увагу на те, що чинне законодавство не містить будь-яких підстав вважати шлюб між трансжінкою та жінкою недійсним, адже одруження відбулося згідно з вимогами закону. Вона підготувала лист до трьох адресатів, які трансжінка підписала та направила до відповідних державних установ. У цьому листі заявниця аргументувала правомірність свого шлюбу та порядок правонаступництва своїх прав та обов’язків внаслідок трансґендерного переходу.
Реакція держслужбовці не забарилась.
«Після цих листів пішла дуже потужна ланцюгова реакція. Начальника нашого міського УПСЗН викликали у департамент в облдержадміністрацію, тому що там отримали “прочухана” від Києва, – ділиться враженнями транжінка. – Але найцікавіше те, що мій замовний лист Мін’юст отримав без останнього аркуша! Аркуш з моїм підписом нібито загубися. Коли вони мені зателефонували, то я подумала, що зробила велику помилку, відправив замовний лист без опису».
Втім, обачливий вчинок допоміг уникнути ситуації, в якій важко було б доказати та пояснити, чи дійсно той аркуш існував чи ні. Разом з паперовим листом, юристка допомогла оформити й лист через електронну пошту, який був підписаний цифровим підписом.
«Тож у міністерстві цей лист розглянули – і почали розбиратися у ситуації. Знаю, що департамент соцполітики ОДА також вимагав від УПСЗН зробити запит за підписом міського голови на Мін’юст щодо того, чи є мій шлюб дійсний, щоб прийняти рішення про правомірність і належність виплати моєї компенсації», – згадує трансжінка.
Незабаром члени засідання комісії щодо змін розміру виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, а також членів їх сімей одноголосно проголосували і визначали громадянці Д. компенсацію в сумі понад 2,3 мільйони гривень.
«Моє питання вдалося вирішити без суду – кошти у повному обсязі зарахували на мій рахунок», – резюмує вона.
Шлюб або цивільне партнерство?..
Цей випадок знову порушує питання цивільного партнерства, про яке йдуть дискусії не перший рік та яке стає особливо актуальним в умовах воєнного часу. Поки триває війна, Конституція України залишається незмінною, включаючи статтю 51, яка визначає шлюб як союз між жінкою і чоловіком. Ця ж концепція закріплена у Сімейному кодексі, де частина 1 статті 21 описує шлюб як «сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану». Проте випадок громадянки Д. демонструє, що корекція статевої належності не повинна стати перепоною для створення сім’ї та її підтримки.
Проєкт реалізовується командою громадської організації «ПРОЖЕКТОР» за підтримки Європейського фонду за демократію (EED) та Посольства Канади в Україні.
Ця новина опублікована за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Її зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
