Україна просувається до членства в Європейському Союзі, однак правовий захист ЛГБТІК+ людей залишається недостатнім. На цьому наголосила Асоціація ЛГБТ «ЛІГА» після публікації 4 листопада щорічного звіту Європейської комісії щодо України.
У цьогорічному пакеті звітів Єврокомісія назвала Україну серед чотирьох країн, які помітно просунулися на шляху до ЄС. Водночас у розділі про права людини вона зазначила: суспільне прийняття ЛГБТІК+ людей зростає, але ключові законодавчі зміни, покликані забезпечити рівність, зупинилися.
Одна з невирішених проблем – відсутність правового визнання одностатевих пар. В Україні вони досі не мають механізму, який дозволив би юридично оформити стосунки та отримати належний захист сімейного життя. «ЛІГА» нагадує, що у 2023 році Європейський суд з прав людини у справі «Маймулахін і Марків проти України» встановив порушення права заявників на повагу до приватного й сімейного життя в поєднанні із забороною дискримінації.
Єврокомісія також звернула увагу на зміни до Кримінального кодексу та Кодексу України про адміністративні правопорушення, які досі не ухвалені. Вони потрібні для посилення захисту від дискримінації та правопорушень, мотивованих нетерпимістю. Окремої державної стратегії чи плану дій щодо рівності ЛГБТІК+ людей Україна теж не має. Крім того, за оцінкою Комісії, українське законодавство поки не приведене у відповідність до рекомендацій Ради Європи щодо сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності.
Асоціація наголошує, що ці зауваження не з’явилися вперше: Єврокомісія вказувала на затримку ключових реформ і в попередньому звіті. За рік питання правового визнання одностатевих пар та необхідних законодавчих змін залишилися невирішеними.
«Команда Асоціації ЛГБТ “ЛІГА” переконана, що європейська інтеграція – це не лише економічні реформи, переговори та зміни в державних інституціях. Це також повага до людської гідності, рівність перед законом і реальний захист прав кожної людини», – йдеться в повідомленні організації.
Для ЛГБТІК+ людей такий захист означає можливість юридично захистити свою сім’ю, протидіяти дискримінації та розраховувати на справедливість у разі насильства чи переслідування. «Справжній поступ починається тоді, коли суспільне прийняття перетворюється на конкретні правові гарантії», – підсумовує «ЛІГА».