«Єдині як ніколи»: у прифронтовому Харкові відбувся ЛГБТ-прайд в метро. Показуємо, як це було

25 вересня у Харкові вчетверте відбувся ЛГБТ-прайд. Цього року ХарківПрайд був особливим через те, що місто щоденно потерпає від російських ракет. Це вплинуло на умови проведення та кількість учасників акції. Журналістка Заборони Поліна Вернигор та фотограф Іван Чернічкін відвідали акцію та показують, яким був цьогорічний ХарківПрайд.

Кінець літа та початок осені — період, коли вже кілька років поспіль в різних куточках України проходять ЛГБТ-прайди. Проте цього року все по-іншому. Через війну більшість ЛГБТ-організацій відмовилися від проведення традиційних маршів рівності.

Організаторки ХарківПрайду теж довго сумнівалися, чи вдасться провести захід так, щоб він був безпечним. Але на початку вересня із соцмереж організаторок стало зрозуміло: ХарківПрайду — бути. Аудиторія сприйняла цю новину неоднозначно: багато хто роздумував над тим, наскільки взагалі нормально проводити гей-прайди під час війни, хтось писав про те, що збирати великі акції  у воєнний час як мінімум небезпечно. Проте і на перший, і на другий аргумент в організаторок є відповіді. Але про це згодом.

В умовах війни

ХарківПрайд — наймасштабніша ЛГБТ-подія на сході України. Цього року марш відбувся під гаслом «Єдині як ніколи». Організатори говорять, що основна ідея акції не змінилася: вона так само покликана зробити акцент та свободі, рівності та повазі до різноманіття. Однак цього разу як ніколи важливо показати всьому світу, наскільки українська демократія відрізняється від тоталітарного режиму РФ.

Сьогодні тисячі ЛГБТ-людей захищають Україну на військовому та інформаційному фронтах, волонтерять, рятують життя, збирають гроші на зброю, возять з-за кордону гуманітарку тощо. Через постійні обстріли багато кому довелося поїхати з Харкова. Тому не дивно, що війна вплинула і на кількість учасників та учасниць акції.

Торік ХарківПрайд відвідало понад три тисячі людей, а цього року учасників було близько 25. Однак у коментарі Забороні люди, що прийшли на ЛГБТ-прайд, зізнаються: вони чекали на подію цілий рік і радіють, що попри війну організаторки та організатори таки наважилися її провести.

«Я беру участь у цьогорічному прайді не тільки за себе, а й за тих, хто не може долучитися — за загиблих та евакуйованих, за наших військових. Сьогоднішній Прайд — не свято гордості, це спосіб показати, що ми існуємо як частина суспільства і нас мають чути. Наразі ЛГБТ-спільнота політично майже не преставлена ані в парламенті, ані на місцях. Через це у нас немає інструментів впливу на рішення, що ухвалюються. За допомогою таких форм протесту, як марш та перформанси, які відбувалися в Харкові протягом прайд-тижня, ми хочемо достукатися до влади та суспільства», — говорить Забороні учасниця ХарківПрайду Єлизавета Крук.

Перформанси, про які говорить Єлизавета — це акції, що проводило Харківське жіноче обʼєднання «Сфера» упродовж останнього тижня. 17 вересня у центрі Харкова активістки та активісти вивісили банери на підтримку Європрайду в Сербії, який намагався заборонити президент країни Александр Вуйчич.

21 вересня в межах прайд-тижня у Харкові вшанували усіх загиблих внаслідок війни ЛГБТ-людей. А через два дні вулицями міста проїхалася автівка, прикрашена веселковими весільними атрибутами та написом «шлюбна рівність». Цим перформансом організаторки та організатори хотіли підкреслити, що всі люди незалежно від статі, гендеру та орієнтації мають право на шлюб, однак наразі українські ЛГБТ-пари позбавлені такої можливості.

«Я розумію, що ми не зможемо змінити конституцію завтра, і шлюбна рівність не настане наступного місяця, проте наш Прайд скоріше про те, що права ЛГБТ-комьюніті на часі завжди. Під час війни ми не зникли і все ще маємо потреби, зокрема й пов’язані з війною — наприклад, забрати тіло загиблого/ї партнера/ки чи просто відвідати їх у лікарні», — пояснює Єлизавета.

Фото: Іван Чернічкін / Заборона

Небезпека

Щодня Росія випускає по Харкову десятки ракет. За словами керівника Харківської обласної прокуратури Олександра Фільчакова, станом на початок серпня у місті та області від обстрілів загинуло більше тисячі цивільних. Через повномасштабну війну велика частина містян виїхала з Харкова. Тому цьогорічний прайд сильно відрізняється від попередніх і за кількістю людей, і за форматом.

Учасники та учасниці почали сходитися до станції метро «Київська» близько 12-ї години дня. На захід треба було реєструватися через спеціальну гугл-форму. Напередодні маршу з усіма, хто заповнив анкету, провели інструктаж з безпеки.

«Наразі всі, хто перебуває в Харкові, в небезпеці не через погрози ультраправих та консерваторів, не через криміногенну ситуацію, а через ракетні атаки Російської Федерації. Тому ми обрали метро, бо від цієї найбільшої загрози нас не можуть захистити ані поліція, ані міська влада. Ми можемо захиститися лише так. Метро обрали ще й тому, що воно перестало бути лише транспортом. Там проходили і концерти, і виставки, там жили люди під час активних бомбардувань Харкова. Тому для нас це місце символічне», — говорить Забороні співорганізаторка ХарківПрайду Анна Шаригіна.

Рух метро ніхто не перекривав — зайти всередину могли всі охочі. Учасники та учасниці заходили у вагони з плакатами та райдужною символікою. Більшість були у вишиванках.

Пасажири метро реагували по-різному: хтось з подивом, хтось посміхався та вітав акцію. В якийсь момент до вагону увійшла вулична музикантка з гітарою та почала співати «Воїни світла» білоруського гурту «Ляпіс Трубецкой».

Разом з учасниками ХарківПрайду в метро каталися і правоохоронці. Їх було приблизно стільки ж, скільки й учасників акції.

ХарківПрайд проїхався трьома гілками метро. Учасники вийшли на станції «Площа Конституції», проскандували «Слава Україні» та розійшлися.

Фото: Іван Чернічкін / Заборона

Чи на часі?

Організаторки ХарківПрайду впевнені, що права людини завжди на часі, особливо під час війни. Зокрема, рівність на законодавчому рівні забезпечить багатьом ЛГБТ-парам ті звичайні права, які є в гетеро-подружжів:

  • забрати тіло партнера або партнерки з моргу та поховати його;
  • прийняти важливе рішення за партнерку чи партнера, якщо вони перебувають у непритомному стані;
  • доглядати за дитиною партнерки або партнера, якщо та пішла на фронт, а також опікуватися дітьми загиблої або пораненої близької людини.

Крім цього, в межах ХарківПрайду спільно з благодійним фондом «Харків з тобою» збирають кошти на потреби жінок-військовослужбовиць, які служать у Харківській області. Фонд опікується близько двомастами жінками, що зараз захищають Україну в складі ЗСУ. На меті — зібрати для них сто тисяч гривень. Подробиці збору тут.

ПОЛІНА ВЕРНИГОР

Джерело

Сподобалось? Знайди секунду, щоб підтримати нас на Patreon!
Поділись публікацією
Залишити коментарій