Як розважальне шоу з феміністичним вайбом можуть зіпсувати ромофобія та некоректна лексика. Розбір ютуб-випусків “Перепрошую”
У травні цього року на ютуб-каналі акторки та співачки Анни Трінчер почало виходити нове шоу, яке отримало назву Окрім Анни, ведучими шоу є її подруги – блогерка Аніта Соловей, маркетологиня Валерія Андріївна та співачка Діана Глостер. Раз на місяць виходить новий випуск, у якому дівчата обговорюють різноманітні питання, які їм пропонують глядачі. Зазвичай вони спілкуються на доволі феміністичні теми, просувають ідеї гендерної рівності, засуджуючи патріархальні установки суспільства. Утім, трапляється й те, що можна вважати дискримінаційними висловлюваннями.
ZMINA спробувала розібратися, чому в шоу про нібито обстоювання та захист прав жінок можуть зустрічатися недолугі жарти про психічні розлади, ксенофобія та стереотипи щодо ЛГБТІК+.
З плюсів – секс-просвіта
Перший випуск шоу має назву “Що робити, якщо у нього маленький? Гарячі фантазії у ліжку. Втекла під час сексу”. Як і кожен наступний, він починається з нарізки “найгостріших” фраз – Аня Трінчер каже, що роками імітувала оргазм, Аніта Соловей – рекламує вуманайзер (вакуумний стимулятор для клітора), Валерія Андріївна розповідає, що запрошувала колишню свого хлопця, щоб зайнятися сексом втрьох, а Діана Глостер ділиться, що після першого статевого акту була переконана, що вона фригідна. Також на початку кожного епізоду відомі інфлюенсери (Михайло Лебіга, Олексій Дурнєв, Євген Янович, Володимир Дантес) розповідають цікаві факти про ведучих шоу і коротко описують, про що вони будуть розмовляти впродовж наступної години.
Та поза клібейтним інтро подруги обговорюють у випуску важливі питання. Зокрема, наскільки свідомим може бути рішення дівчат втратити цноту у підлітковому віці. Так, Аніта розповіла про свій перший досвід у 13 років і зазначила, що зараз вважає тодішнє рішення помилковим, хоча на той момент це був її “стовідсотковий” вибір.
Аня і собі поділилася історією про те, що відбулося після її першого сексу: “Найтравмуючим, окрім того, що травмувалася моя цнотлива плівка, була реакція моєї мами. Вона мене “спалила” десь через місяць після того, як все це сталося, і тиждень зі мною не спілкувалася. Я не розумію логічного ланцюжка та не знаю, чи є цьому медичне підтвердження, але коли у мене почався цистит, мама сказала, що це може бути тільки, якщо ти “вже”. Я просто не вмію брехати і сказала, що так, було”.
Варто зазначити, що словосполучення “цнотлива плівка” все ж таки є некоректним. Правильний відповідник – дівоча пліва або гімен. Останніми роками її також прийнято називати “вагінальною короною”, зокрема, через її особливу форму.
Почувши історію Ані, співрозмовниці наголосили, що її мати вдалася до маніпуляцій, щоб дізнатися правду. Тоді як сама дівчина довгий час відчувала почуття провини перед мамою, хоча вже на той момент розуміла, що вона свідомо прийняла рішення про початок статевих стосунків і точно не зробила нічого поганого.
Важливим моментом також є те, що за словами Трінчер, перший секс у неї стався за місяць до 17-річчя, тобто, коли вона вже досягла віку згоди. Так, до досягнення 16 років будь-які дії сексуального характеру щодо неї (незалежно від її згоди) вважалися б злочином і каралися б відповідно до статті 156 Кримінального кодексу України.
Ця розповідь Ані стала темою для довгого обговорення, як батькам варто підготуватися до того, що їхні діти дорослішають, а ще – як правильно розмовляти з підлітками про секс та як реагувати, якщо він вже відбувся.
Відверті розмови про жіночу дружбу і сумнівні жарти про зміну сексуальної орієнтації
Другий випуск шоу називається “Жінки не вміють дружити! Переспала з хлопцем найкращої подруги?!”. Попри провокативну назву, випуск виявився доволі щирим – подруги ділилися особистими історіями про те, як вони стикалися зі зрадами у дружбі, а також – як самі були поганими подругами. Не обійшлося без обговорення стереотипу про те, що жінки не можуть дружити з чоловіками. На початку обговорення дівчата одноголосно погодилися з тим, що насправді дружба між людьми різних статей точно можлива. Однак, як зазначила Аня, у кожної є своє “але”. Так, Валерія у вмонтованому в випуск відео, знятому поза межами студії, каже: “Я тут подумала, дружба між чоловіком та жінкою точно існує, але вже після того, як у них був секс”. Утім, у самому випуску вона розповіла, що має найкращого друга Дениса, з яким дружить вже 10 років, і у неї “ніколи нічого ним не було”.
Тим часом Трінчер поділилася, що товаришує зі своїми колишніми партнерами, а Діана зазначила, що “геї – найкращі друзі ever”. При цьому дівчата зауважили, що думку про неможливість дружби між жінками та чоловіками здебільшого підтримують і транслюють саме чоловіки.
Аніта зрештою резюмувала цю розмову так: “Ця історія, що жінки не дружать з жінками, чоловіки не дружать з жінками. З ким жінкам дружити? Це настільки патріархальна історія. Жінку беруть, закривають вдома з дітьми, щоб у неї не було ні подруг, не було нікого… Тобто жіноча дружба існує, дружба між жінками і чоловіками існує. Дружба не має гендеру”.
Питання ж дружби жінок з жінками проходило червоною ниткою через весь випуск: дівчата ділилися історіями конфліктів та непорозумінь, які виникали між ними. Зокрема, підняли питання так званої “прірви” між українками, які через війну евакуювались за кордон, і тими, хто залишився. Але найбільш емоційні реакції викликала історія про те, як Аня та Аніта поїхали на відпочинок без Діани, і відправляли їй відео з моря зі словами: “Щось тебе так не вистачає тут”. Діана довгий час була впевнена, що дівчата свідомо не покликали її поїхати разом, в той час, як вони вважали, що вона бачила повідомлення про поїздку і просто не зацікавилась ним. У випуску Валерія намагалася визначити, хто з них не правий: Аня та Аніта, бо не покликали Діану особисто, а лише один раз написали у спільному чаті про те, що є можливість поїхати на відпочинок (Діана каже, що не бачила цього листування), чи власне сама Глостер, яка могла б “попроситися” поїхати з ними. Розмова закінчилась тим, що вони озвучили висновки та уроки, які мають винести з цієї ситуації обидві сторони.
Впродовж випуску нібито жартома Аня казала неоднозначні фрази, зокрема про те, що приймає світогляд “будь-якої людини, окрім чоловіків”, а також зауважувала, що, дивлячись на Аніту, постійно замислюється, чи не стати їй лесбійкою, бо вона ніколи не відчувала такої підтримки, спокою та безпеки поруч з чоловіком.
Проте просто “змінити” сексуальну орієнтацію на власний розсуд насправді не можна. Сексуальна орієнтація – це певний патерн романтичного та сексуального потягу. Вона визначає, з ким людині хочеться бути разом і кого вона обирає у якості партнера чи партнерки. Сексуальна орієнтація відображає, як людина сприймає себе і ким себе вважає. Водночас сексуальний досвід не завжди визначає орієнтацію: якщо хтось вирішує спробувати вступити в інтимний зв’язок з людиною своєї статі, це ще не означає, що він або вона автоматично стає лесбійкою чи геєм.
Як виданню “Заборона” сексологиня Діана Котілевич, сексуальна орієнтація, з якою людина народилася, змінитися не може. Бувають історії, коли людина набуває якоїсь орієнтації внаслідок серйозної моральної травми – такі випадки потребують коригування у спеціалістів. Крім того, раніше поширеною була , яка була спрямована на зміну сексуальної орієнтації людини з гомосексуальної на гетеросексуальну. Утім, практика конверсійної терапії неефективна і, навпаки, може завдати шкоди ментальному та фізичному здоров’ю людини, яка через неї проходить.
Отже, жарти про свідому “зміну” сексуальної орієнтації з гетеросексуальної на гомосексуальну не мають під собою наукового підґрунтя та доказової бази, а лише формують стереотип про те, що гендерна ідентичність та сексуальна орієнтація – це свідомий вибір.
Захищати постраждалих без мови ворожнечі щодо кривдників?
Випуск, у якому піднімається на даний момент найбільша кількість гострих та соціально важливих питань – третій. Він має назву “Він мене вдарив. Як пережити розлучення?”. Дівчата, як і передбачалося з назви, розповідали про найболючіші розставання з хлопцями. Так, Аня Трінчер ділилася деталями розлучення з колишнім чоловіком, Олександром Волошиним. Раніше ZMINA писала про те, що Волошин, який є ведучим ютуб-шоу “Трендсеттер”, разом з учасником програми Дмитром Євтушенком категорично , аргументуючи це тим, що аборт нібито є вбивством дитини, тому жінка, перш ніж займатися сексом, має подумати про всі можливі наслідки. До слова, розставання Олександра та Ані відбулося також “під прицілом” камер – у день розлучення вони записали про це і виклали відео із записом програми на Youtube. На сьогодні воно набрало 1,2 мільйона переглядів.
Важливою історією поділилася і Валерія. Дівчина розповіла, що якось, розлучившись з хлопцем, приїхала до нього додому, щоб забрати кошти, які той був винен. Коли вона зайшла до квартири, чоловік закрив двері на замок та почав принижувати та ображати Валерію вербально – називав її проституткою і закидав їй, що вона нібито спить за гроші. Коли дівчина не витримала та почала кричати у відповідь, він вдарив її по обличчю.
“Мені завжди здавалося, що якщо це станеться, то я буду дуже сміливою у цей момент і таку відсіч дам. А це взагалі про інше. У мене такий ступор був, я аж рухатися не могла, тому що мені здавалося, що якщо я очима кліпну – це станеться знову. Надзвичайно страшно було. Це відбувалося до ранку”, – поділилася Валерія.
Вранці дівчині вдалося вийти з квартири, але до поліції вона так і не зверталася, бо їй було соромно, що вона опинилася у такій ситуації.
“Суспільство віктимізує жінок, що вони завжди винні у тому, що над ними чинять насильство. Це класичний приклад того, як це на тебе повпливало – ти навіть не могла себе захистити, піти в поліцію і сказати про це. Але жертва насильства ніколи не може бути винною в насильстві”, – відповіла на це Діана Глостер.
Аніта тим часом згадала про виставку одягу під назвою . Це експозиція, на якій зібраний одяг постраждалих від сексуального насильства, що був на них під час нападу. Зокрема, там є дитячі речі, унісекс-одяг. Ця виставка є доказом того, що потерпілі не можуть якимось чином спровокувати напад на себе.
Утім, засуджуючи хлопця, який побив Валерію, подруги не добирають слів – вони називають його “наркоманом” (бо раніше дівчина уточнювала, що він вживав наркотичні речовини) та “під**асом”, а людей, які звинувачують потерпілих від насильства у провокації, “дебілами”.
Попри ганебність самого вчинку чоловіка, мова ворожнечі у такому великому та популярному шоу (кількість переглядів цього випуску – понад 230 тисяч) все ж може бути порушенням , а саме пункту про те, що до значних порушень відносяться висловлювання, що є дискримінаційними щодо окремих осіб та їхніх груп на основі етнічного походження, громадянства, раси, релігії та вірувань, віку, статі, фізичних порушень, стану здоров’я або за іншою ознакою. Крім того, ці слова самі по собі можуть стигматизувати певні групи населення – людей, які є залежними від наркотичних речовин, а також ЛГБТІК-людей. Більш доречним словом для позначення саме у цьому випадку може бути юридичний термін “кривдник” або більш соціально вживаний – “абʼюзер”.
Зрештою Діана нагадала про те, що в Україні є служби, які допомагають постраждалим від домашнього насильства. Їхні номери вказали на екрані, а також в описі під відео.
Крім того, у деяких випусках також міститься реклама платформи Mindly, на якій працюють кваліфіковані психотерапевти, психологи та психіатри.
Говорити про власний успіх без ромофобних реплік? Місія нездійсненна
Останній, опублікований на момент написання цього тексту, випуск – четвертий. Як і попередні, він має клікбейтну назву: “Скільки має заробляти чоловік, щоб я з ним була? Успішні та незалежні – вирок чи щастя?”. І ще на самому початку ролику, коли співак Володимир Дантес коротко описує основні моменти випуску та представляє ведучих, лунає ромофобний жарт про те, що Аня – “настільки фінансовий магніт, що в дитинстві її хотіли вкрасти роми”. Це – невеликий анонс самої історії, якою Трінчер ділиться всередині програми. Що показово – на відміну від превʼю, де Дантес використав коректне слово “роми”, у самому випуску дівчата над термінологією не заморочуються і повсякчас використовують застаріле та некоректне слово “цигани”. У якому контексті, якщо випуск начебто стосується власне успішності та незалежності самих ведучих?
Зокрема, Валерія розповіла таку історію: “Мене постійно грабують цигани. Зі мною все ставалося тричі. Я вам клянусь. Три рази. Я ніколи не вірила, що існує гіпноз. Але він існує. Я виходжу з дому, стоїть жінка. По ній абсолютно видно, що вона є циганкою. І мене, звичайно, виховували. Казали, що “не спілкуйся з ними”, “не можна з ними спілкуватися”. А вона каже: “Дівча, як пройти на пошту?” Я думаю, ну що, я гандончик? Не скажу людині, як на пошту пройти? Просто через що? Через те, що вона такою народилася? Це неправильно. І я підіймаю на неї очі. Дивлюся її в очі. І більше нічого не пам’ятаю після цього”.
Далі, за словами дівчини, вона отямилася, і у її гаманці залишилося 4 гривні – саме стільки тоді коштував проїзд у маршрутці. За деякий час вона нібито почала згадувати, як саме жінка забирала ці гроші, а також знімала з неї прикраси – біжутерію, яка виглядала наче золото. Згодом подібні історії траплялися з Валерією ще двічі.
“Тепер я точно з ними не розмовляю, про всяк випадок. Тому що, ну скільки можна?” – резюмувала Валерія.
У відповідь на це Трінчер також вирішила поділитися власною історією, яку почала з того, що її в дитинстві нібито двічі намагалися вкрасти роми. Дівчата пожартували: “Ну вони думали, що ти своя!”.
“Я розкажу історію про рюкзачок. Я йду, маленька, центр міста – Олімпійська. Білий день, купа людей навколо. І я бачу, як жінка попереду кричить: “Назад, назад”. А потім я розумію, що щось мене таки тягне назад. Я повертаю голову, а мій рюкзак розкритий. І з цього рюкзака отак по черзі пʼять циганок передають мої речі”, – розповіла Аня.
За її словами, у рюкзаку були тільки купальники, тому ромки, розуміючи, що нічого цінного немає, просто підійшли до неї та повернули речі.
Історії, розказані у такому форматі, ще більше закріплюють негативні стереотипи щодо ромської спільноти. Тут і “жарти” про те, що роми крадуть дітей, і певна містифікація – мовляв, усі ромки практикують гіпноз, і власне навішування ярликів злодіїв та крадіїв на весь етнос.
Проєктний менеджер Ромського жіночого фонду “Чіріклі” Юліан Кондур каже, що звертає увагу на те, що обидві дівчини розглядають це питання суто крізь призму особистого досвіду, який також є важливим, бо може залишати глибокий емоційний слід.
“Проте важливо розуміти, що конкретний інцидент не може характеризувати цілу етнічну групу. Хоч Валерія і не називає це власне “циганським гіпнозом” (цей термін є неправдивим та некоректним), такі узагальнення все ж призводять до поглиблення негативних стереотипів, упереджень. Існують люди різного походження, які можуть скоювати злочини, але їхні дії не визначають дій всієї спільноти”, – зазначив Юліан.
На його думку, у таких випадках блогерам та інфлюенсерам, які працюють з великою аудиторією, важливо підкреслювати, що не всі люди у тій чи іншій спільноті поводяться однаково.
У цьому ж випуску цікавим моментом є також розмова подруг про те, чи може жінка не працювати, і що у такому випадку має робити чоловік. Так, Аніта вважає, що оскільки у випадку розлучень зазвичай діти залишаються з матірʼю, жінки мають за це отримувати “зарплатню”.
“Їй потім забезпечувати і дитину, і себе. А вона вже там 10 чи 15 років не вміла заробляти. Вона не була, умовно, соціально активною. Вона займалася дитиною, бо такі умови були на початку стосунків: “Ти займаєшся дітьми, я заробляю гроші”. Коли чоловік так робить, він має брати на себе відповідальність на все життя цієї людини. Шлюбний контакт. Навіть якщо ви розлучаєтеся, ти забезпечуєш її на цю суму. Умовно, має бути зарплата дружини, бо вона відмовляється від карʼєри та свого життя. Це не на їжу, це не на забезпечення якихось побутових штук, а мій дохід як дружини”, – поділилася своїм баченням вона.
У відповідь дівчата закликали глядачок не романтизувати випадки, у яких чоловік забороняє дружині працювати, оскільки вони можуть призвести до того, що після розлучення жінка з дітьми залишиться без грошей та соціальних навичок. “У цей час дихайте маткою”, – пожартувала Трінчер.
Такі знецінювальні жарти на межі фолу періодично зустрічаються у шоу. Зокрема, у цьому ж випуску Валерія вирішила пожартувати щодо психічних розладів, пов’язаних з харчуванням та зацикленістю на їжі. Діана згадала, що коли вона навчалася у школі, батьки “у виховних цілях” давали їй по 5 гривень щодня, тоді як всім іншим дітям в школі – по 10. Одного разу дівчині не вистачило 30 копійок на булочку, і вона вкрала їх у однокласника. Купивши їжу, вона розплакалася від сорому.
“Це РХП? Це РХП? Це те саме РХП, про які всі говорять? Коли після їжі плачуть?” – сміючись запитала Валерія.
Розлад харчової поведінки – не найкращий привід для жартів, тим паче враховуючи той факт, що аудиторією цього шоу є, зокрема, підлітки та молодь. До РХП належать булімія, анорексія, румінація, компульсивне переїдання тощо. Лікування від цих розладів може бути доволі довготривалим, складним та дороговартісним.
Отже, шоу хоч і піднімає важливі теми, такі як сексуальна освіта, жіноча дружба, домашнє насильство та важливість жіночої самореалізації, деякі висловлювання та жарти викликають питання. Серед особливо проблемних моментів – використання некоректної термінології, ксенофобні твердження, а також іронічні зауваження щодо зміни сексуальної орієнтації, що не відповідають сучасним науковим поглядам. Водночас мова ворожнечі щодо етнічних груп, навіть у контексті обговорення окремих кривдників, підриває соціально значущі меседжі шоу, яке хоч і не позиціонує себе як просвітницьке, та завдяки актуальності тем, сучасному формату і потенційно великій аудиторії серед молоді цілком може на неї претендувати.
Щоб покращувати якість шоу надалі, ведучим важливо уникати дискримінаційних висловлювань і жартів, а також поширення гендерних стереотипів щодо ролі жінок та чоловіків у суспільстві. Використовувати коректну та сучасну термінологію, особливо, коли йдеться про чутливі теми, такі як сексуальна орієнтація або етнічна приналежність. Це допоможе зробити шоу більш етичним і прийнятним для широкої аудиторії. Крім того, як варіант, можна також запрошувати фахівців з різних сфер, таких як психологія, сексологія і соціологія, щоб обговорення на складні теми були більш глибокими та інформативними.
