Як ЛГБТІК-спільнота в Україні бореться за рівність та визнання, – дослідження
“Нас не існує” – саме з такою гіркою реальністю стикається ЛГБТІК-спільнота в Україні. Дослідження, яке провело правозахисне Бюро “Ми – є” виявило, що 46% ЛГБТІК-людей перебувають у тривалих стосунках, але не мають можливості зареєструвати їх, а 82% опитаних підтримують легалізацію інституту цивільного партнерства.
Про це пише “” із посиланням на ГО “Бюро “Ми – є!”.
У чому проблема?
Війна в Україні посилила дискримінацію та соціальну ізоляцію ЛГБТІК-спільноти. Втрата житла, вимушене переміщення, обмежений доступ до медичної допомоги та соціальних послуг – це лише частина викликів. Додайте до цього постійний страх за своє життя та безпеку партнера/ки, неможливість відвідати кохану людину в лікарні, адже вас не вважають родиною, ризик втратити спільне майно у разі смерті одного з партнерів. Це те, з чим кожного дня доводиться стикатися ЛГБТІК-сімʼям.
Яке рішення?
Сім’ї ЛГБТК-героїв, які ведуть боротьбу за безпеку вільного світу, залишаються юридично невидимими. Держава ігнорує необхідність забезпечити доступ до прав людини для ЛГБТК, серед яких – цивільні партнерства.
В Україні необхідні законодавчі зміни, які гарантуватимуть рівні права та можливості для всіх, незалежно від сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності.
У Верховній Раді зареєстрований проект акону 9103 про інститут реєстрованих партнерств. Ухвалення цього чи подібного закону дозволить ЛГБТ-парам офіційно реєструвати свої стосунки та отримати доступ до тих самих прав та соціальних гарантій, що мають різностатеві пари.
Україні важливо не лише формально прийняти необхідне законодавство, але й забезпечити його ефективну імплементацію, боротьбу з дискримінацією та стигматизацією, а також запровадження надійних правових механізмів захисту.
Як це працює?
Захист прав ЛГБТІК є не лише моральним імперативом, але й важливим елементом міжнародного політичного контексту, що впливає на майбутнє України. Це частина зобов’язань України як члена Ради Європи та учасниці Конвенції про захист прав та основоположних свобод. Доопрацювання антидискримінаційного законодавства та юридичне визнання одностатевих сімей може стати одним із важливих кроків на шляху до виконання цих зобов’язань і подальшого руху в напрямку європейської інтеграції.
ГО “Бюро “Ми – є!” не лише вплив війни на життя спільноти, а й на основі цих даних склали рекомендації, що ж варто зробити українській владі.
Рекомендації:
- Ухвалити та впровадити всеосяжне антидискримінаційне законодавство.
- Легалізувати інститут цивільного партнерства для одностатевих пар.
- Запровадити програми підготовки державних службовців з питань недискримінації та прав людини.
- Забезпечити рівний доступ до правосуддя та медичних послуг для ЛГБТІК+ осіб.
- Розвивати програми підтримки ЛГБТІК+ ВПО.
- Сприяти створенню безпечних просторів для ЛГБТІК+ спільноти.
- Проводити національні інформаційні кампанії з метою підвищення обізнаності населення про права ЛГБТІК+ осіб.
Захист прав ЛГБТІК є невід’ємною частиною демократичного та інклюзивного суспільства. Війна в Україні оголила багато проблем, але водночас і показала силу єдності та взаємопідтримки. Рівні права та доступ до них – це не лише питання справедливості, це неодмінна складова країни, в якій кожен громадянин почувається захищеним та цінним для суспільства, кажуть в організації.
Нагадаємо, у березні 2023 року законопроєкт № 9103 про цивільні партнерства, який має допомогти одностатевим та різностатевим парам отримати статус близьких родичів, не вступаючи у шлюб був зареєстрований у Верховній Раді.
У жовтні 2023 року Міністерство оборони та Міністерство юстиції підтримали законопроєкт №9103, який має на меті дозволити громадянам України укладати реєстровані (цивільні) партнерства.
Наразі він отримав підтримку чотирьох комітетів Верховної Ради.
Як повідомлялось, більше третини українців підтримують одностатеві шлюби. Проти цього виступили 42%.
