Верховна Рада України відхилила одразу два гомофобні законопроєкти
Про це сповіщує Святослав Шеремет на своїй сторінці у Facebook.
Чергова перемога на парламентському фронті. Верховна Рада України відхилила одразу два гомофобні законопроєкти. Формальною мовою — зняла їх з розгляду як такі, що «не рекомендовані комітетами Верховної Ради України». Це є результатом нашої правозахисної роботи, помноженої на свідому євроінтеграційну позицію ключових парламентських комітетів.
Далі можна не читати, але з особливо допитливими поділюся «красою» того, що, власне, ВІДХИЛИВ наш парламент.
По-перше, це законопроєкт 6473 — проєкт постанови від 28 грудня 2021 року № 6473 «Про звернення до Кабінету Міністрів України та інших органів державної влади щодо скасування державної підтримки виробництва окремих фільмів задля ЗАХИСТУ СУСПІЛЬНОЇ МОРАЛІ». Що в ньому було записано гомофобного? Цією постановою було запропоновано відкликати державну підтримку одного-єдиного конкретного творчого продукту — кінопроекту «Мій юний принц», який свого часу наробив чимало галасу саме завдяки анонсованій сюжетній лінії про життєві перипетії молодого гомосексуального хлопця.
Серед цілей, якими автори проєкту 6473 виправдовували свою гомофобну позицію, були заявлені цілком звичні речі, як-от: «зменшення соціальної напруги у суспільстві, недопущення дискредитації сфери кінематографії України, збереження традиційних сімейних цінностей». Коротше кажучи, весь цей логічний ланцюжок пішов в аннали історії.
По-друге, з розгляду знятий один з законопроєктів Мазурашу — проєкт Закону України від 22 липня 2020 року № 3916 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони сім’ї, дитинства, материнства і батьківства». Назва, як водиться, високоморальна, але ЩО там було запропоновано?
1) Ввести в законодавчий, мовний та соціальний обіг новий термін — «трансгендеризм», визначивши цього монстра як «самоідентифікацію особи не відповідно до її біологічної статі». Зайвим буде говорити, що наука нічого подібного не знає.
2) Внести в законодавство офіційне визначення «гомосексуалізму» (не гомосексуальності).
3) Викласти в новій редакції офіційне державницьке визначення порнографії ось таким чином: «порнографія — вульгарно-натуралістична, цинічна, непристойна фіксація статевих актів, самоцільна, спеціальна демонстрація геніталій, антиетичних сцен статевого акту, сексуальних збочень, гомосексуалізму чи трансгендеризму, зарисовок з натури, які не відповідають моральним критеріям, ображають честь і гідність людини, спонукаючи негідні інстинкти». Неймовірно закручено, правда?
4) Установити, що «пропаганда гомосексуалізму чи трансгендеризму під час освітнього процесу заборонена». Десь ми вже стикалися з законодавством про заборону поширення інформації про гомосексуальність серед неповнолітніх…
5) Визначити, що в Україні «продукція сексуального характеру» трактується як «будь-які матеріальні об’єкти, предмети, друкована, аудіо-, відеопродукція, в тому числі реклама, повідомлення та матеріали, продукція засобів масової інформації, електронних засобів масової інформації, продукція, яка демонструє гомосексуалізм чи трансгендеризм, призначені для задоволення сексуальних потреб людини». Увімкніть фантазію та уявіть матеріальні об’єкти, які демонструють гомосексуалізм та призначені для задоволення сексуальних потреб. Уявили? Так от, це дозволено, бо законопроєкт відхилено 🙂
6) Заборонити «пропаганду гомосексуалізму чи трансгендеризму» в газетах і журналах, на радіо та телебаченні, книжках та інших друкованих виданнях.
7) Вилучити слова та вирази «ґендер», «ґендерний баланс», «ґендерна рівність» із законів «Про вищу освіту», «Про фізичну культуру і спорт», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». Ну, це все в дусі спротиву Стамбульській конвенції.
😎 Доручити Кабміну «розробити та ввести в дію Національну стратегію охорони сім’ї […] на основі традиційних сімейних цінностей України — розумінні сім’ї, як законного союзу чоловіка та жінки, які народжують і виховують дітей». А може бути «незаконний» союз чоловіка та жінки?
Оскільки законопроєкт відхилили, то може 🙂
Усі ці пропозиції, наміри та ідеї теж пішли в архів української законотворчості.
Зняття Радою з розгляду низки гомофобних і трансфобних законопроєктів є чіткою ознакою того, що державна політика не терпить навіть натяків на дискримінацію чи утиски за ознаками СОҐІ (сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності) та спрямована на забезпечення в Україні повної громадянської рівності для ЛГБТІ та усіх інших співгромадян.
Дяка профільним парламентським комітетам, які «завернули» гомофобні ініціативи.
