В Україні створять словник “небажаної” лексики
В Україні хочуть створити словник дискримінаційної лексики та інформації, використання якої буде неприпустимим у медіа.
Про це
За її словами, йдеться про почуття віруючих та чутливих спільнот – етнічних, національних, ЛГБТ, людей з інвалідністю, ветеранських та інших.
“Закон справді обмежує релігійні організації в праві входити до структури власності суб’єкта у сфері аудіовізуальних медіа, який використовує радіочастотний спектр. Питання до дискусії, як на мене. Однак не запроваджено заборон створювати інші види медіа, наприклад друковані чи онлайн-медіа. Наразі нам не відомо про плани парламентарів внести коригування до закону, щоб змінити щось у цьому питанні”, – зазначила Герасим’юк.
Вона підкреслила, в Україні має сформуватися медіапростір, вільний від дискримінації, фіксацій образливих та некоректних стереотипів і мови ворожнечі стосовно будь-яких громадян країни за багатьма ознаками.
Герасим’юк зауважила, що для того, аби зрозуміти, як облаштувати таку політику в інформаційному просторі, регулятор провів уже декілька зустрічей – із ромською, єврейською, кримсько-татарською спільнотами, представниками мусульманських організацій, Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, а також налагоджує співпрацю з офісом омбудсмена через меморандум про спільні дії.
“Готуються меморандуми й з означеними спільнотами – ця робота викликала неабияку громадську підтримку. Результатом цих зустрічей мають бути напрацьований словник “небажаної” лексики й критерії до інформації, яка є недопустимою, а також спільна просвітницька робота для медіа”, – зазначила голова Нацради.
Вона додала, що цими критеріями медіарегулятор користуватиметься під час ухвалення своїх рішень, доки органи співрегулювання не напрацюють відповідні кодекси.