Уряд України завершив формування нормативно-правових актів, необхідних для виконання Угоди про асоціацію України з ЄС
Це відбулося минулого тижня, про що повідомила віцепрем’єрка-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина. Офіс Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
Простими словами, це означає, що згідно з наданими відповідями в анкеті країни-кандидатки на вступ до ЄС, влада починає виконувати те, що наобіцяла у них! Якщо Уряд цього не зробить – асоціація з ЄС буде неможливою.
Питань було багато, відповіді на них – об’ємні. Як розповідалось раніше, Національний ЧСЧ-консорціум консультував Уряд у питаннях, які стосуються ЛГБТІ спільнот. Далі ми поділимося деякими з них, що стосуються, зокрема, законопроєкту №5488 та реєстрованих цивільних партнерств. А у кінці публікації ми надамо посилання на обидві частини відповідей України на опитувальник.
236. Чи вжила Україна заходи щодо приведення у відповідність до Рекомендації CM/Rec(2010)5 Комітету міністрів для держав-членів щодо заходів щодо боротьби з дискримінацією за ознакою сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності Ради Європи?
Уряд зазначив, що згідно зі “Стратегії розвитку прокуратури на 2021-2023 роки”, українські правоохоронці проходять навчання з прав людини, включаючи навчання з прав жінок, прав дитини, прав людей похилого віку, прав інвалідів, осіб, що належать до меншин, та ЛГБТІ. Зокрема, подібні тренінги проводила організація Нацконсорціуму LGBT Association LIGA:
237. Чи здійснювалася свобода зборів вільно і без проблем, наприклад, при організації гей-прайдів чи подібних заходів?
У цьому запитанні Уряд згадав про успішно проведені Марші рівності, починаючи з 2020 року. Але, за якихось причин, значно занизив кількість учасни_ць останнього KyivPride 2021 року, з 7500 до 2000. Далі, в Уряді згадали про законопроєкт №5488, описавши його наступним чином:
“Реалізація Закону має посилити захист прав людей, які відрізняються за такими ознаками, як раса, колір шкіри, політичні, релігійні та інші переконання, стать, вік, інвалідність, етнічне та соціальне походження, національність, сімейний та майновий стан, сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність, місце проживання, мова та інші ознаки, що забезпечить належну боротьбу з проявами нетерпимості у суспільстві, а також забезпечить дотримання ключових європейських та демократичних засад відповідно до загальних положень Закону України “Про засади запобігання та боротьби з дискримінацією в Україні“.
Це означає, що його впровадження відбудеться. І згідно з Нацстратегією у сфері прав людини на 2021-2023 роки — до кінця 2023 року. Та ми впевнені, що це може статися навіть до кінця 2022 року!
Чому ми впевнені у цьому?
308. Яка методологія, що використовується для збору даних про мову ненависті та злочини на ґрунті ненависті, у тому числі про їх упереджені мотиви?
Згідно з відповіддю на це запитання, Національна Поліція України потребує законопроєкту №5488 для більш належного розслідування злочинів, мотивованих нетерпимістю. І не в останню чергу — через військову агресію росії.
“Враховуючи складні часи, які зараз переживає Україна через військову агресію, питання рівності прав і свобод людини, боротьби з ксенофобією та нетерпимістю до вразливих груп суспільства є одним із пріоритетних для нашої держави.”
198. Розкажіть, як право на шлюб та право на створення сім’ї захищені у національному законодавстві, включаючи партнерства, відкриті для одностатевих пар.
Наразі законодавство України не передбачає можливості укладання шлюбу для одностатевих пар. На цей час Уряд України вживає заходів щодо вдосконалення та вивчення питання легалізації одностатевих партнерств. Так, пунктом 33 Плану дій щодо реалізації Національної стратегії в галузі прав людини на 2021 – 2023 роки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року № 756-“р”, передбачено розробити та внести на розгляд Кабінету Міністрів України проєкт закону про: усунення дискримінаційних положень, які можуть обмежувати майнові та немайнові права партнерів, які не перебувають у шлюбі; запровадження інституту зареєстрованого громадянського партнерства.
Фактично, Уряд підтверджує, що реєстровані цивільні партнерства будуть впроваджені! Як ми й писали про це раніше — згідно з Нацстратегією, у якій прописаний дедлайн для #РЦП: грудень 2023 року.
Посилання на першу частину відповідей:
Посилання на другу частину відповідей:
