Святослав Шеремет пояснив, чому правове визнання одностатевих сімейних пар пов’язане з переговорами про вступ України до Європейського Союзу. На запитання, чи є воно умовою для України на шляху до ЄС, він відповідає: «Час поставити в цьому питанні крапку. ТАК, Є».
Він посилається на критерій 23.14 «Рівність і недискримінація». Критерії, або бенчмарки, використовують для оцінки прогресу держави-кандидатки під час переговорів про вступ. За словами автора, цей критерій погодили держави-члени ЄС, тож українська сторона не може його проігнорувати.
Формулювання критерію Святослав передає так: Україною має бути «забезпечено подальший прогрес у приведенні національного законодавства у відповідність до acquis ЄС у сфері рівності та недискримінації, включаючи ВИКОНАННЯ РІШЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ ВІД 1 ЧЕРВНЯ 2023 РОКУ, а також у сферах протидії злочинам, мотивованим ненавистю, та мові ворожнечі […]». Повний англомовний текст критерію автор пропонує шукати за номером 23.14.
Згадане рішення ЄСПЛ ухвалив у справі «Маймулахін і Марків проти України». Його оприлюднили 1 червня 2023 року, а остаточним для України воно стало 1 вересня того ж року. У справі йшлося про відсутність правового визнання та захисту стосунків одностатевої пари. На думку Шеремета, рішення покладає на державу обов’язок створити відповідний правовий механізм. Український переклад рішення опублікував Мін’юст.
Шеремет наводить витяги з рішення суду: «одностатеві пари так само можуть, як і різностатеві, вступати у стабільні і віддані стосунки, і мають однакові потреби у взаємній підтримці та допомозі». У процитованому ним тексті також сказано, що «ОДНОСТАТЕВІ ПАРИ ПЕРЕБУВАЮТЬ У ВІДНОСНО ПОДІБНІЙ СИТУАЦІЇ З РІЗНОСТАТЕВОЮ ПАРОЮ ЩОДО ПОТРЕБИ В ПРАВОВОМУ ВИЗНАННІ ТА ЗАХИСТІ СВОЇХ СТОСУНКІВ».
Ще один наведений автором висновок ЄСПЛ стосується обов’язку держав: «ДЕРЖАВИ-ЧЛЕНИ [тобто учасниці Конвенції, ВКЛЮЧАЮЧИ УКРАЇНУ] ЗОБОВ’ЯЗАНІ СТВОРИТИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВУ БАЗУ, ЯКА ДОЗВОЛЯЛА Б ОДНОСТАТЕВИМ ПАРАМ ОТРИМАТИ НАЛЕЖНЕ ВИЗНАННЯ ТА ЗАХИСТ ЇХНІХ СТОСУНКІВ».
Святослав звертає увагу й на відповідь суду щодо аргументу про захист традиційної сім’ї. Згідно з наведеним ним уривком, «визнання одностатевих пар жодним чином не перешкоджає різностатевим парам одружуватися або створювати сім’ю відповідно до їхнього уявлення про це поняття». Суд також зазначив, що «мета захисту традиційної сім’ї сама собою не може бути прийнята як належна підстава, яка відображає суспільні інтереси і виправдовує відмову у правовому визнанні та захисті одностатевих пар».
У підсумку, як цитує автор, суд дійшов висновку, що необґрунтована відмова заявникам у будь-якій формі правового визнання та захисту порівняно з різностатевими парами становила дискримінацію за ознакою сексуальної орієнтації. ЄСПЛ встановив порушення статті 14 Конвенції про заборону дискримінації у поєднанні зі статтею 8 про право на повагу до приватного і сімейного життя.
Пояснюючи, чому в переговорному критерії ЄС згадано саме це рішення, Шеремет наголошує: воно є обов’язковим для виконання Україною. Він також посилається на статтю 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої практика ЄСПЛ застосовується як джерело права.
За викладеною ним хронологією, 11 грудня 2025 року у Львові українській стороні передали підготовлені ЄС критерії за кластерами 1, 2 та 6 для подальшої технічної роботи. 15 червня 2026 року, під час офіційного відкриття переговорів за кластером 1 «Основи», ці критерії були встановлені як умови подальшого просування України в переговорах.
Святослав також пов’язує питання правового визнання одностатевих пар із проєктом нового Цивільного кодексу №15150. Він цитує резолюцію Європарламенту від 8 липня 2026 року, у якій парламентарі вітають зусилля України щодо модернізації цивільного законодавства й наголошують на відповідності таких реформ стандартам рівності та недискримінації, зокрема захисту прав ЛГБТІК+ людей. У наведеному автором уривку Європарламент також вітає рішення Верховного Суду України, яким одностатеву пару визнано фактичною сім’єю.
На завершення Шеремет пояснює, чому вважає виконання критерію важливим для всього переговорного процесу: без виконання критеріїв за розділом 23 «Судова влада та фундаментальні права» Україна не зможе перейти до завершальної фази переговорів із попереднього закриття цього розділу. За його словами, виконання критеріїв за розділами 23 і 24 є також передумовою попереднього закриття інших переговорних розділів.