Що не так з одностатевими шлюбами та до чого тут Зеленський?

Спойлер: з одностатевими шлюбами все так, а от до суспільства залишаються питання.

У червні на сайті Офісу Президента з’явилася петиція про легалізацію одностатевих шлюбів. Показовим було те, що ініціатива її створення пішла не від громадських чи правозахисних організацій, а саме від народу.

За місяць петиція зібрала необхідні 25 000 підписів і тепер на неї має відповісти Президент Зеленський. Керманичу держави зараз не позаздриш: війна + криза та ще й суспільство продовжує боротися за свої права. Як зараз чинитиме Офіс Президента: шукатиме відмовки чи піде на діалог із суспільством?

Достатня кількість голосів свідчить про те, що суспільство хотіло би публічно обговорити цю тему, суспільство хоче знати позицію влади, суспільство натякає, що хоче бути вільним і точно не хоче бути схожим на росію у питанням відкритості й толерантності.

Варто зазначити, що повна або часткова легалізація одностатевих шлюбів діє у понад 50 країнах світу, серед яких Швеція, Норвегія, Канада, Фінляндія та США, а ще Ірландія, Австралія та Чилі.

Ті, хто запевняє, що після узаконення одностатевих шлюбів усі чоловіки почнуть одружуватися з чоловіками мають знати, що кожному українцю гарантується вільний доступ до спорту, тому майже у кожному українському дворі є спортивний майданчик, проте я ніколи не бачив там черг на заняття спортом. Сподіваюсь, аналогія зрозуміла.

Одностатеві шлюби – річ важлива та досить порядна. Саме їх легалізація вирівняє у правах гетеро та гомосексуальні пари.

Навколо одностатевих шлюбів існує кілька міфів, давайте розберемося:

У гомосексуальних пар нема потреби узаконювати стосунки – МІФ

Потреба є. Сучасна наука не вважає гомосексуальність відхиленням, хворобою чи недоліком. Гомосексуальність – це варіант норми, який пов’язаний не з вихованням чи навколишнім світом, а з генетикою та особливостями біологічного розвитку. За статистикою, ЛГБТ складають близько 7% від будь-якого суспільства. Це невелика частина, але якщо конституція гарантує рівність громадян між собою, то вона не може і не має дискримінувати одностатеві пари у базових правах на шлюб, сімейні стосунки, спадок, доступ до реанімації та інші цивільні права. Сьогодні багато гомосексуальних українців захищають країну на фронті, а їхні кохані не мають жодних прав на компенсації від держави у разі смерті, не мають доступу до тіла, аби поховати коханих і т.д.

ЛГБТ вимагають “особливих” прав, аби створювати родини та всиновлювати дітей – МІФ

В жодній країні світу гомосексуальні пари ще не отримали якихось “особливих” прав. Робота усіх правозахисних організацій спрямована на те, щоб вирівняти у правах різні частини суспільства, або жодна з них не була дискримінована за різними ознаками від расової приналежності до сексуальної орієнтації. Набуття гомосексуальними парами можливості створювати родини призведе до того, що правові проблеми вирішаться і кожен громадянин країни буде рівним поруч з іншими.

Геї не можуть стати гарними батьками – МІФ

Зараз немає жодного авторитетного дослідження, яке б доводило, що гетеросексуальні пари є кращими батьками, ніж гомосексуальні, тому жодних підстав так вважати нема. Більше того, американські дослідження довели, що середньорічний заробіток гомосексуальних пар вищий за той, що отримують гетеросексуальні пари, а це напряму впливає на якість життя дітей у цих родинах.

Здебільшого проти гомосексуальних стосунків виступають: консерватори та церква. Лідером з виробництва гомофобних законів у світі є Росія та кілька ісламських країн. Російська пропаганда вкладає величезні кошти у просування міфів та стереотипів про ЛГБТ, аби їхнє суспільство продовжувало бачити зовнішнього ворога. Тому задумайтеся, чиї погляди відстоюють ті, хто розганяє ненависть під час війни.

Світські консерватори схильні використовувати як аргументи проти одностатевих шлюбів інші свої козирі: загрозу інституту традиційної сім’ї та демографії. Наприклад, представники штату Юта (США) провели дивовижний логічний ланцюжок: вони стверджували, що легалізація одностатевих шлюбів знецінює гетеросексуальний шлюб, що призведе до активного позашлюбного статевого життя, а отже, до шаленого зростання кількості абортів. Так, вам не здалося, це справді абсурд.

Кожна країна проходить власний шлях, аби прийняти це рішення. Десь проводять референдум, десь рішення приймає парламент, десь правозахисники продовжують боротися за зміни до закону. Петиція виключно довела, що час обговорити цю тему настав. Запит на обговорення теми одностатевих шлюбів є важливим сигналом від суспільства, яке значно швидше почало дорослішати. Війна намагається відкинути нашу культуру і розвиток на десятки років тому. Зараз м’ячик на полі Офісу Президента.

Треба пам’ятати, що кожна людина має мати право на кохання та родину. Чи маємо ми гарантувати рівність прав для кожного українця? Чекаємо відповідь від Володимира Зеленського.

Богдан Бердник

Джерело

Поділись публікацією
Залишити коментарій