Популярні запитання про ХарківПрайд 2024
Про безпеку, сенси та права.
Прайд в Україні, у Харкові – це про людську гідність. Це – про права людини, особливо важливих в умовах війни, коли кожного дня помирають сотні людей, які прагнуть жити у незалежній демократичній країні та виборюють нашу свободу. Проте довкола прайду досі виникає купа питань: навіщо, чому, як? Відповідаємо на найпопулярніші з них.
1. Місто перебуває під постійними обстрілами. Як буде проходити марш?
Ми живемо і працюємо в Харкові, тож повністю розуміємо виклики війни у місті. Також в нас є досвід двох безпечних прайдів під час повномасштабного вторгнення.
Якщо шукати рішення, аби діяти, то їх можна знайти. Власне ми й знайшли безпечний формат маршу ХарківПрайд. Ми також тримаємо контакт з поліцією та відкриті до комунікацій із місцевою владою. З метою безпеки ми поки не розголошуємо деталі події та зробимо її у закритому форматі за попередньою реєстрацією.
2. Для чого ХарківПрайд?
Маршем ХарківПрайд ми закликаємо:
– Верховну раду України: прийняти законопроєкти про посилення відповідальності за злочини на ґрунті нетерпимості (#5488) та про інститут реєстрованих партнерств (#9103);
– Міську та обласну владу Харкова: спрямувати бюджетні кошти на підтримку збройних сил України, які боронять наш край, замість коштовних естетичних конструкцій та ремонтних робіт.
– Міжнародних партнерів України: плануючи заходи з відновлення, враховувати потреби малопредставлених та вразливих груп, залучаючи їх до процесів прийняття рішень;
– Європейські країни: допомогти захистити небо над Харковом сучасними системами протиповітряної оборони;
3. Чому саме марш?
ХарківПрайд – правозахисна подія. Марш – інструмент, який дозволяє надати голос ЛГБТК+ спільноті. Вже не перший рік ми переосмислюємо марш у різні формати, аби зробити його безпечним та цікавим для громадськості.
Світова практика доводить, що марші позитивно впливають на прийняття ЛГБТК+. З 2016 року, коли відбувся перший масштабний прайд в Україні, відсоток українців, які вважають, що ЛГБТК+ повинні мати ті самі права, що й інші, збільшився з 33,4% до 70,4%. *за даними правозахисного центру Наш Світ
4. Навіщо саме в Харкові?
Ми харків’яни та харків’янки й прагнемо рівності та прийняття в нашому місті. Історично Харків бореться з російськими наративами, а гомофобія – частина цієї ідеології. Тож відкидаймо російську пропаганду, дискримінацію та упередження. Натомість гуртуймося заради перемоги.
5. Прайди в Україні завжди супроводжуються насиллям. Навіщо ви провокуєте?
Прайд — це мирне зібрання. Деякі люди, порушуючи кримінальний кодекс України, скоюють напади на прайд-заходи. В насиллі завжди винен насильник.
На жаль, упередження та насилля в бік інакших людей зараз загострилися, і найкраще рішення цьому – вдосконалення системи попередження і відповідальності за злочини на ґрунті ненависті.
6. Чи не позорить прайд наше місто та країну?
Ні, Україна пишається прайдами та рухом за рівні права. Лише за червень 2024 року про марш рівності в Києві написало багато українських ЗМІ, політиків, бізнесів та лідерів суспільної думки.
Окремо можна виділити публікації про прайд в United24 Media, створене Міністерством цифрової трансформації України та офіційним акаунтом нашої країни в Instagram.
7. Як потрапити на ХарківПрайд?
У межах ХарківПрайду 2024 ми проводимо серію різних подій. Це відкриття ресурсного центру ПрайдХаб, фестиваль, марш та вшанування пам’яті. Для кожної відкритої події ми опублікуємо реєстраційну форму на нашій сторінці.
Якщо ви на нас ще не підписані, саме час це зробити, аби доєднатися до ХарківПрайд 2024.
8. Яких саме прав не вистачає ЛГБТК?
Одностатеві пари в Україні досі не мають можливості офіційно оформити свої стосунки. Виходить, що в умовах війни та постійної загрози життю частина людей залишається юридично не захищеними. Їм досі недоступний ряд прав:
– приймати рішення за партнерку чи партнера, якщо та/той непритомні або у кризовому стані;
– відвідати партнерку чи партнера в реанімації;
– забрати тіло партнера або партнерки з моргу та поховати;
– доглядати дитину партнерки або партнера, якщо та/той пішли на фронт, а також опікуватися дітьми загиблої/пораненої близької людини.