Політичний діалог ЛГБТІК-організацій, організаторами якого виступили спільно Офіс Ради Європи в Україні та Національний ЛГБТІ-консорціум, відбувся результативно
Про це у соцмережах сповіщає Святослав Шеремет.
Хоча подробиці тригодинної та непростої розмови залишаться за лаштунками події, окремими важливими пунктами можна поділитися.
⚜️Головне: ми чуємо одне одного, знаємо, хто що робить, та вбачаємо спільні пріоритети, попри те, що частково сперечаємося довкола способів упровадження пріоритетів у життя.
🎯 Політичний ЛГБТІК-діалог унаочнив абсолютний законодавчий пріоритет на найближчий час. Це прийняття законодавства про справедливу відповідальність за злочини, мотивовані нетерпимістю. Простіше кажучи — прийняття в першому читанні парламентом законопроєкту #5488. У разі, якщо цей хороший урядовий законопроєкт буде прийнято за основу, розпочнеться робота з його доопрацювання до 2-го читання. ЛГБТІК-організації у партнерстві з союзниками мають достатній потенціал для здійснення цієї копіткої експертної роботи.
🇺🇦Важливий акцент: 5488 — це не про ЛГБТІК+. Це про справедливість. Законопроєктом запропоновано доповнити чинне законодавство визначенням нетерпимості, у якому уряд запропонував зафіксувати 17 значимих та рівноцінних ознак особистості: «нетерпимість — відкрите, упереджене, негативне ставлення стосовно категорії осіб, відмінних за такими ознаками, як [1] раса, [2] колір шкіри, [3] політичні, [4] релігійні та [5] інші переконання, [6] статева приналежність, [7] вік, [8] інвалідність, [9] етнічне та [10] соціальне походження, [11] громадянство, [12] сімейний і [13] майновий стан, [14] сексуальна орієнтація, [15] гендерна ідентичність, [16] місце проживання, [17] мова, або іншими ознаками».
📢На часі — правильне правозастосування складної та громіздкої статті 161 КК України, яка нині має довгу назву «Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками». Навіть у тих умовах, поки законопроєкт 5488 не став законом, стаття 161 може та мусить застосовуватися в розслідуванні злочинів ненависті проти ЛГБТІК+. Крім того, конче потрібною є статистична дезагрегація даних про ті ознаки, які ідентифіковані постраждалими особами у заявах про відкриття кримінальних проваджень.
😎Наступного року виповниться 10 років, відколи уряд вирішив запровадити в Україні правовий інститут реєстровного цивільного партнерства #РЦП для різно- та одностатевих пар. Робота відповідальних законодавців над цим питанням, насамперед н. д. Inna Sovsun, породила до життя законопроєкт #9103 «Про інститут реєстрованих партнерств», який другий рік на розгляді парламенту. Теза, висловлена ЛГБТІ-організаціями: одним єдиним нормативно-правовим актом забезпечити функціонування реєстровного партнерства в Україні неможливо. Тим більше, що в світлі євроінтеграційних прагнень ми як держава маємо віднайти спосіб імплементувати в Україні Регламент Ради ЄС про майнові наслідки зареєстрованих партнерств, на чому наголошував Офіс Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Отже, нас чекає складна та розгорнута робота на треку цивільних партнерств, яка передбачає цілий комплекс законодавчих рішень.
⚜️Важлива політична деталь: прихильність парламенту та уряду до юридичного розв’язання проблеми сімейного співжиття людей однієї статі повільно, але неухильно зростає. Це унаочнюється числом урядовців, політиків і політикинь, які говорять про реєстровне цивільне партнерство в позитивному та прихильному ключі.
😈Великим викликом для нашої законодавчої системи залишається недосконалість і навіть застарілість антидискримінаційного законодавства. По-перше, первинний закон про недискримінацію ми зі скрипом приймали ще за Януковича, і його треба змінювати. По-друге, хоча купа законів і підзаконних актів містять декларативні антидискримінаційні норми, іноді цілком непогані, проте механізми реагування на недотримання цих норм не відпрацьовані.
⚖️ Колеги закцентували, щодо на розгляді в парламенті вже зараз лежить стос законопроєктів, які ігнорують контекст ЛГБТІК+ та ознаки сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності як значимі ознаки особистості. Зокрема, цьогорічний урядовий законопроєкт 11456 «Про внесення змін до Закону України “Про безоплатну правничу допомогу” щодо розширення переліку осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу”», на перший погляд цілком прогресивний, поки що ігнорує ознаки СОҐІ всупереч рекомендаціям Європейської Комісії.
👩❤️👩Істотна обставина: значне числа законопроєктів, які на розгляді парламенту, передбачають справедливе надання деяких прав ЧЛЕНАМ СІМ’Ї професійних, пацієнтських або інших груп. Число таких груп, які виділяє законотворець у контексті «членів сім’ї», вельми значне. Це зокрема поліцейські; військовослужбовці; військовозобов’язані; резервісти; ветерани; шахтарі; загиблі захисники і захисниці України; особи, що отримують допомогу на лікування онкологічних захворювань; особи, зниклі безвісти; військовослужбовці, визнані безвісно відсутніми; тощо. Задача тут дуже проста: забезпечити інклюзивність поняття «члени сім’ї» до сімейних партнерів/рок тієї ж статі. До речі, в окремих законах така інклюзивність уже запроваджена. Цей досвід треба переносити на інші закони.
🔜Що далі? А далі продовження рутинних комунікацій між усіма організаціями, які працюють на ЛГБТІК-треку, дальша законодавча адвокація, дальша робота з формуванням громадської обізнаності, дальше партнерське залучення на євроінтеграційному напрямі.
🔸Політичний діалог організовано в рамках спільного проєкту ЄС і Ради Європи «Підтримка впровадження європейських стандартів щодо боротьби з дискримінацією та прав національних меншин в Україні». Партнерами в організації Діалогу виступили Офіс Ради Європи в Києві та Національний ЛГБТІ-консорціум #LGBTI_PRO.
Дяка заступникові Голови офісу пану Ерлендові Фалку — за надихаюче вітання, панні Yulia Melnychuk — за зважену комодерацію.
