Новий політико-законодавчий сезон. Аналітіка від Святослава Шеремета

На своїй сторінці у Фейсбук, Святослав Шеремет оприлюднив аналітичний пост стосовно нового політичного сезону в Україні і місцю ЛГБТ в ньому.

Маємо новий політико-законодавчий сезон: він триватиме до серпня 2024. Там багато про ЛГБТ. Ці політичні сезони мають свою періодичність і вимірюються парламентськими сесіями. Нещодавно (минулого місяця) розпочалася 11-та. За планом вона триватиме до кінця літа.

Подивімося разом, що́ саме заплановано нами як державою на 11-ту сесію — такого, що буде чи може бути використано для просування громадянської рівності для ЛГБТІК+ та заборони дискримінації за ознаками СОҐІ — сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності. Одразу кажу: багато. Далі читати є сенс для тих, хто бажає вивчити матчастину 😇

▶️Практично готове до розгляду питання про реагування, запобігання та протидію проявам дискримінації за ознакою статі та сексуальних домагань серед військовослужбовців (урядовий законопроєкт 5485). Перепону сексуальним домаганням ми як держава плануємо поставити також і щодо осіб, які проходять службу цивільного захисту (урядовий законопроєкт 9099). Це хороші нагоди одночасно поставити бар’єри на шляху дискримінації військово- та інших службовців за ознаками сексуальної орієнтації, ґендеру та ґендерної ідентичності.

❌З 2015 року “завис” пакет законодавчих пропозицій щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації із правом Європейського Союзу (законопроєкт 0931). Колись він був плюс-мінус прогресивним. Зараз він не відповідає вимогам часу, і його варто відхиляти. Тим більше, що хтось свого часу не наважився додати туди СОҐІ.

▶️Далі маємо цілий стос законодавчих пропозицій щодо заборони проявів сексизму у суспільстві (це 4598, 4598-1, 4598-2; 4599, 4599-1, 4599-2). Нагадаю, що сексизм — це знецінення чи вивищення на підставі статі, ґендеру, а також сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності. В парламенті ще не склалося консолідованого розуміння, що робити з сексизмом в Україні, але тут нам на допомогу керівні рекомендації Ради Європи. Вбачається, що ми як держава знайдемо спосіб зменшити сексизм у публічній, інформаційній площині.

▶️Маємо ще один стос пропозицій та ідей, які стосуються забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, протидії домашньому насильству, протидії насильству за ознакою статі, унеможливлення жорстокого поводження з дітьми. Ці пропозиції зокрема спрямовані на імплементацію в Україні Стамбульської конвенції (9502, 9503; 6074, 10249, 6393-д, 5629, 8048, 8329, 9501). Конвенція, як ми знаємо, трактує як значимі ознаки особистості такі три: стать, ґендер, сексуальна орієнтація. Наша позиція: будь-яка ґендерна рівність, а краще — ґендерна сенситивність — має забезпечуватися без утисків чи преференцій на підставах сексуальної орієнтації чи ґендерної ідентичності. Особливо це важливо в царині піклування про благополуччя українських сімей, бо значна частина домашнього насильства відбувається через інакшу сексуальну орієнтацію чи певну ґендерну ідентичність когось із членів сім’ї, наприклад, підлітків чи повнолітніх дітей. А іноді й батьків. На це треба розплющити очі. Тут ми працюємо в контакті з оон жінки

🔜Урядовий законопроєкт 5488, за який ми топимо вже котрий рік, внесений до пріоритетного блоку «питань, підготовлених до розгляду». Пункт 394 на 41-й сторінці, якщо цікаво. Хто забув — це про законодавче визначення поняття «нетерпимість» та встановлення справедливої відповідальності за злочини, мотивовані нетерпимістю, зокрема гомофобією та трансфобією.

🔜На часі — декриміналізація ВІЛ-інфекції. Ще з 90-х років тягнеться шлейф законодавчої ганьби, який давно не працює, морально й законодавчо застарів: у нас в країні кожна людина одночасно з отриманням діагнозу «ВІЛ-інфекція» підпадає під дію статті 130 Кримінального кодексу України про «поставлення інших осіб у небезпеку зараження». У цій нормі немає ані правової визначеності, ані — головне — сенсу з позицій громадського здоров’я. Тому парламент розглядатиме теж цілий стос законопроєктів, спрямованих на перегляд тих архаїчних норм, залишаючи при цьому правову відповідальність за умисне зараження (законопроєкти 6365, 5488, 9398).

▶️Ми вдосконалюватимемо законодавство з протидії цькуванню, або по-модному — булінгу (6457). На цьому шляху важливо не забувати, що підставою булінгу можуть бути найрізноманітніші ознаки особистості, зокрема сексуальна орієнтація та ґендерна ідентичність, причому як щодо неповнолітніх, так і щодо дорослих.

▶️Держава за нашої участі переглядатиме правила застосування в Україні допоміжних репродуктивних технологій, або ДРТ (законопроєкти 6517, 6517-1, має також з’явитися новий комплексний урядовий законопроєкт). Оскільки ми в стані глибоких демографічних викликів, законодавство має максимально розблокувати застосування ДРТ для всіх, хто цього бажатиме, а підставою для ДРТ має бути не негативний чинник — безплідність (медичний діагноз, як зараз), — натомість елементарні бажання та готовність мати дитину (соціальна підстава). FYI, Oksana Kashyntseva.

😡Обставини війни породили новий вид злочину — сексуальне насильство, вчинене в умовах збройного конфлікту. Фактаж говорить, що це сексуальне насильство може вчинятися як у гетеросексуальний, так і гомосексуальний спосіб. Все це нам належить врахувати. Маємо пропозиції щодо удосконалення порядку здійснення досудового розслідування та судового розгляду у відповідних кримінальних провадженнях (9351).

▶️Життя нам каже, що давно час декриміналізувати порно. Офіційно кримінальне покарання за будь-яке створення та поширення порно запровадила радянська Україна ще в часи наших прабабусь. Нині ця заборона стосується зокрема і приватного електронного листування, а також, скажімо, home video в межах подружжя. Я вже мовчу про нюдси та дикпіки, якими просто рясніє приватна комунікація сексуально активних громадян, і нема на то ради. Тому Рада розглядатиме ініціативу з декриміналізації порно (9623, 9623-1).

▶️В 2007 році ми як держава підписали, а 2012-го — ратифікували Ланцаротську конвенцію. Це міжнародна угода про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства. Вона прямо визначає, що вжиття заходів для захисту прав жертв, забезпечується без дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації. В цьому сезоні маємо пропозиції щодо дальшої імплементації Ланцаротської конвенції (законопроєкт 9514).

🌈Нарешті, як вишенька на торті, маємо пряму заборону дискримінації на підставах сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності в усіх проєктах нового Трудового кодексу України (їх є кілька депутатських — 2410, 2410-1, а також написаний новий урядовий). Оновлений Трудовий кодекс ми мочалимо й маринуємо вже 20+ років — а все тому, що практика трудових відносин в Україні значно випереджає законодавче регулювання і фактично є частиною нерегульованого суспільного договору. В підсумку ми всі живемо ще за кодексом законів про працю 1971 року. Цю ганьбу треба виправляти, тут нам дуже допоможуть правила й стандарти ЄС, зокрема про віддалену роботу, платформи вільного працевлаштування (типу «Глово» чи «Уклону») тощо.

Як бачимо, законодавчих треків море. Що всього, що стосується прав людини для ЛГБТІК+, тримаємо руку на пульсі, беремо участь, взаємодіємо з інституціями, які напрацьовують політику та приймають рішення.

Святослав Шеремет.

Джерело

Сподобалось? Знайди хвилинку, щоб підтримати нас на Patreon!
Become a patron at Patreon!
Поділись публікацією