Не тільки для ЛГБТ. Що таке цивільне партнерство та як це допоможе розширити наші права — пояснює експерт
Що таке інститут цивільного партнерства, чим це відрізняється від одностатевих шлюбів, та що з цього насправді потрібно Україні, для НВ пояснює керівник ГО Точка Опори ЮА Тимур Левчук.
Що сталося?
3 червня 2022 року на сайті Офісу президента про легалізацію одностатевих шлюбів. Станом на четвер, 30 червня, вона має вже більше 10 тис голосів із 25 тис, необхідних для того, аби петицію прийняли до розгляду.
Ймовірність наближення України до легалізації одностатевих шлюбів тривалий час залишалася одним з найголовніших аргументів серед противників , хоч насправді ці два пункти між собою.
Про що йдеться в цій петиції?
Опис вимог в петиції — дуже лаконічний.
«У цей час кожен день може бути останнім. Хай люди однієї статі отримають можливість створити сім’ю й мати офіційний документ, що підтвердить це. Їм необхідні такі ж права, що й у традиційних пар», — йдеться в документі.
Про які права мова?
Одностатеві пари в Україні на укладання шлюбу, не можуть спільно володіти майном, успадковувати майно партнера або партнерки, спільно виховувати дітей. У випадку смерті одного з партнерів інший не зможе взяти під опіку його неповнолітніх дітей, бо не є прямим родичем померлого.
Крім того, у критичних для життя та здоров’я ситуаціях в одностатевому союзі один партнер не може ухвалювати рішення за іншого. Партнери позбавлені й права утримувати або доглядати одне одного у випадку, якщо хтось один тимчасово або постійно втратить працездатність, бути опікуном для недієздатного партнера.
Ці питання можна врегулювати тільки через легалізацію одностатевих шлюбів?
Є ще один механізм, який має назву цивільне партнерство. Таке партнерство не має жодного стосунку до сексуальної орієнтації, гендерної самоідентифікації та до Сімейного Кодексу в принципі, пояснює НВ керівник ГО Точка Опори ЮА Тимур Левчук. Це — про будь-яких двох дорослих людей однієї статі.
«Уявимо собі трагічну ситуацію: є дві сім’ї, в цих сім’ях є діти, і два чоловіки, наприклад, загинули на війні. Це цілком реалістична історія для України. Ці дві жінки, дружини загиблих, наприклад, хочуть виховувати дітей разом, бо вони — подруги, і їм простіше вдвох. Їм простіше разом зняти житло, простіше допомагати одна одній в фінансовому плані, покривати комунальні платежі, дивитися за дітьми, відводити дітей в школу по черзі. Вони не лесбійки, і не стануть ними. Інститут партнерства дозволить їм легалізувати цей союз і мати соціально-економічні права. Під час реалізації проєкту „Союзники в дії“, що був підтриманий Freedom House ми пояснювали такі базові речі великій кількості людей, але нам ще є над чим працювати», — наводить приклад Тимур Левчук.
У випадку оформлення цивільного партнерства ці дві жінки зможуть, скажімо, взяти житло в іпотеку, показавши спільний прибуток обох людей, можуть повноправно опікуватися дітьми одна одної на випадок, якщо хтось з них захворіє або буде у від’їзді.
Ще один приклад, який наводить Левчук — двоє чоловіків, військових, які, наприклад, ще не встигли створити власні сім’ї, не мають дітей, не мають інших родичів, або мають, але перебувають з ними в конфлікті. При цьому, мають якесь майно. Припустимо, такий військовий хоче, щоб у разі його загибелі саме його побратим міг вирішити, як його поховати, де, в який спосіб, що зробити з його майном.
Тобто цивільне партнерство немає нічого спільного з ЛГБТ?
Так, це про розширення наших прав незалежно від того, хто яку сексуальну орієнтацію має. Тимур Левчук називає це інклюзивним, доступним для всіх інститутом, яким зміг би користуватися будь-хто: двоє чоловіків-побратимів, двоє жінок, двоє самотніх бабусь, і так далі.
В яких країнах вже впроваджений такий механізм?
До прикладу, цивільні партнерства дозволені в Чехії. А нещодавно ця країна дозволила одностатевим парам всиновлювати дітей. До речі, між появою інституту партнерства і можливістю усиновлення саме для одностатевих пар там минуло десять років. Схожий механізм працює у 17 європейських країнах, де є право вступити у цивільне партнерство. Там він навіть більш популярний, ніж, власне, шлюб, говорить Тимур Левчук. Тому що цей статус дає все те ж саме, що і шлюб, але його дуже легко як укласти, так і розірвати.
Чи є в Україні якісь зрушення в тому, що стосується впровадження цивільного партнерства?
«Раніше вже було підготовлено кілька законопроектів, один з яких — від Точки Опори. Та написати законопроект — це не проблема. Складніше знайти народних депутатів, які готові його зареєструвати», — каже Тимур Левчук.
Він додає: наразі таких нардепів уже знайшли. Та поки що всі чекають найкращого моменту для того, аби презентувати свій проект закону та отримати необхідну кількість голосів у ВР для його підтримки.
«Я сподіваюся, що рано чи пізно ми все-таки матимемо спільний діалог, який би дозволив розповісти більшій кількості людей про переваги, який дає цей інститут кожному з нас. Ці питання треба вирішувати».
