Інтерв’ю редактора «Кременчуцької газети» Олега Булашева з авторкою законопроєкту про реєстровані партнерства.
Вчора, 6 червня, у Кременчуці перебувала народна депутатка України, членкиня Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, авторка законопроєкту, який вводить інститут партнерств, зокрема для одностатевих пар Інна Совсун.
Редактор «Кременчуцької газети» Олег Булашев зустрівся з пані нардепкою та поспілкувався про тему, яка «зачепила» соціум – про інститут партнерства, зокрема для одностатевих пар і про те, що на фронті є люди, які не відчувають юридичного захисту своїх стосунків.
– Пані Інно, питання: надання прав одностатевим парам на реєстрацію партнерства наробило великого розголосу. Одні казали це гарно, інші – погано. Ну я так кажу – соціум ця тема зачепила. Ви розробник цього законопроекту про рівність партнерів, скажіть як у Раді відреагували на цю вашу ініціативу?
– По-різному відреагували. Як Ви знаєте, законопроект підписали, крім мене, 17 народних депутатів. З них депутати з «Голосу» і від «Слуги Народу». Частина депутатів сказали, що «я не готовий(-а) підписувати, але якщо буде винесено в залу, то я готовий проголосувати». Але, звичайно, були такі – підходили, розповідали, що це суперечить традиційним цінностям і так далі…
На загал я би сказала, що на сьогодні парламент є більш консервативним, ніж суспільство.Соціологія по Україні в цілому показує, що 56% людей підтримують таку ініціативу. Це суттєвий прогрес, порівняно з тим, що було раніше, і ці цифри зростають постійно. В першу чергу я думаю, що через увагу до ЛГБТ-військових. Дуже тяжко сказати, що ми не хочемо, щоб люди, які за нас воюють, мали такі самі права як і інші люди.І більше того, днями вийшла буквально нова соціологія, яка показує що, якщо питати людей безпосередньо про ЛГБТ-військових: «Чи вважаєте ви, що вони мають мати такі самі права, як і інші громадяни щодо партнерства, створення сім’ї?», то там цифри ще більш позитивні. 69% людей, кажуть що підтримують таке. Тобто це насправді дуже позитивні тенденції в суспільстві, які показують, що ми рухаємся в напрямку відкритості, більшої поваги до людей, але парламент залишається більш консервативним, ніж суспільство. Що трохи дивно, але я думаю що прогрес є, ми спілкуємося з різними колегами-депутатами постійно. І ми зараз що робимо – у законопроекту є головним Комітет Верховної Ради України з питань правової політики, є 13 додаткових. І зараз ми одним за одним проходим додаткові комітети з двох причин: перше, аби отримати професійні пропозиції. Наприклад, Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики подивиться, що там з пенсійним забезпеченням. Таке дуже вузькоспеціалізоване питання, де потрібна професійна позиція, безпосередньо Пенсійного фонду чи Комітету цифрової трансформації. Ось три комітета ми вже пройшли. Зараз плануємо з наступними говорити і що ще важливе – коли ми проходимо комітети, ми спілкуємося з різними депутатами, велика частина яких ніколи не стикалася з цим питанням і просто не розуміють його. Таким чином, ми переконуємо постійно, аби більше людей підтримали в залі це.
– Будь ласка, чим партнерство буде відрізнятися від шлюбу? І назвіть основні три тези цього законопроекту.
– Перше, чим це буде схоже на шлюб. Це теж буде формою сім’ї. Дуже важливо зрозуміти, що в законодавстві і концептуально – сім’я і шлюб це різні поняття. Якщо ви живете з своєю дитиною, мама з сином, до прикладу, вони будуть сім’єю. Навіть якщо тата немає – це сім’я. І це, власне, теза номер один – партнерство буде сім’єю.
Чим відрізняється від шлюбу? Я виклала дві відмінності. Перше, законопроект, який ми подали, не передбачає жодних прав, які буде стосуватися дітей: права на усиновлення, права на опіку, будь що, що стосується дітей, із законопроекту прибрано. Це головна відмінність концептуально з шлюбом. Друга відмінність більш технічна – це простіша процедура реєстрації партнерства і, відповідно, розриву партнерства. І оскільки ми пишемо законопроект, що партнерство може бути для одностатевих та двостатевих пар, то ми передбачаємо, що частина двостатевих пар, чоловік і жінка теж можуть вирішити реєструвати партнерство, а не шлюб. До прикладу, у Франції така сама модель, де є партнерство і є шлюби. І у них зараз близько сорока відсотків союзів, які оформлюються у вигляді партнерства, а серед партнерств тільки 6% це одностатеві, а решта – це двостатеві. Є частина людей, які обирають партнерство якраз через те, що це такий трошки простіший варіант, ніж шлюб, який багато в кого може мати якісь негативні асоціації чи з різних причин люди не хочуть брати шлюб.
– Скажіть, будь ласка, ви вже з церквами обговорювали цей законопроект чи ні? І чи є в цьому потребу?
– Дивіться, я вважаю, що оскільки це напряму не зачіпає їхні інтереси, то вони можуть це схвалювати чи не схвалювати, але їх ніхто не змушує якимось чином міняти їхню поведінку з цього приводу. Вони заявили, що вони проти, бо це, мовляв, суперечить християнським цінностям. Вони можуть бути проти, але у нас церква теж відділена від держави, у нас є люди, які не належать до церков. І ви чули, що церква не може диктувати поведінку для людей, які кажуть, що ми не належимо до церкви? Чому ви нас обмежуєте? Тому що ваше вчення таке…
Я думаю, що церкви тут, нажаль, займають дуже консервативну позицію, але думаю, що це хибно, тому що вони через це втрачають прихильників і рівень довіри до церкви теж впаде, тому що ми бачимо, що рівень підтримки ініціативи і рівень прийняття ЛГБТ-людей в суспільстві тільки зростає. І перша церква, яка скаже, що вони теж готові це підтримувати, насправді, отримує значно більшу кількість прихильників для себе самої.
– Скажіть, будь ласка, я бачив, що законопроект підписали і голова партії «Слуга народу». Це означає, що можливо і у них вже в середовищі це обговорювали? Як ви вважаєте, коли може прийняти його в цілому?
– Олена Шуляк ( голова партії «Слуга народу») підписала його. Вона завжди казала, що це не значить, що це позиція партії. Це її персональна позиція, тому що вона вважає, що це правильно… І у них в партії теж є багато людей, які підтримують цю ініціативу. Але, звичайно, що в умовах, коли рішення приймається в офісі президента, вони чекають на вказівку звідти. Там поки що рішення з цього приводу немає… Я вважаю, що це непогано, тому що поки що нам не сказали «Ні». І я вважаю, що це позитивно… Буквально два-три дні тому було рішення Європейського суду з прав людини, який вказав на те, що відсутність законодавства про одностатеві пари в Україні порушує Європейську конвенцію з прав людини. Я думаю, що зараз, можливо, це сприятиме тому, що позиція Офісу Президента з’явиться швидше… Проте, я боюсь робити прогнози.
– Ну хоч це Рада прийме?
– Я зроблю все можливе, але я не можу давати гарантію. Я дуже сподіваюсь. Дивіться, я думаю, що ситуація рухається в цьому напрямку. Але, знаєте, я хочу відповідально говорити про це. І поки що, я не бачу, як це може статися. Але деякі речі трапляються дуже неочікувано.
Вже після інтерв’ю, Кременчуцька газета дізналися факти того, що деякі військові Кременчука підтримують законопроект про реєстровані партнерства, а також про те, як притісняють ЛГБТ-військових у Кременчуці. Наразі вони готують матеріал про це. Але вже зараз повідомляєють, що саме ця частина приймала кошти, які спрямовувалися їй від ЛГБТ-волонтерів, а тепер її керівництво поводить себе, як мінімум, не толерантно.
