У рамках цьогорічного ПрайдТижня у Києві презентували виставку КиївПрайду “Я в Україні/Я поза Україною”, присвячену ЛГБТ+ людям під час війни, які допомагають Україні та які були змушені покинути країну.
Як повідомляє кореспондентка Суспільного Дар’я Кінша, на виставці були присутні більше сотні відвідувачів. На ній представили 12 історій квір-людей із різних міст, які зараз займаються волонтерською діяльністю, воюють у лавах ЗСУ, збирають кошти, проводять акції та інформують іноземців про війну в Україні.
Співорганізаторка виставки Оксана Солонська розповіла Суспільному, що мета заходу — показати присутність та розповісти про роль представників ЛГБТ+ у війні.
“У нас з’явилась ідея цієї виставки, тому що із 2014 року, із початком війни ми постійно чуємо про те, що ми невидимі, і про нас немає на фронті. Тому для нас було важливо зараз, під час повномасштабного вторгнення сказати, що ми є, ми тут і ми також робимо свій внесок у перемогу”, — зазначила вона.
За словами Солонської, точних даних, скільки представників ЛГБТ-спільноти перебувають у лавах ЗСУ, наразі немає.
“Багато людей ЛГБТ+ зараз перебувають в армії або волонтерстві, і дехто з них уже зробив камінг-аут, як ці люди, які представлені на виставці, дехто з них не може з питань безпеки відкрити свою ідентичність або сексуальну орієнтацію”, — пояснила активістка.
Вона додала, що виставка працюватиме лише один вечір через умови воєнного стану.
“Ми хочемо також провести круглий стіл про злочини на ґрунті ненависті. Це — закритий захід, також з питань безпеки в умовах воєнного часу”, — зазначила Оксана Солонська.
Співробітник Київської міської адміністрації Артур Озеров, історія якого представлена на виставці, розповів, що також він є бджолярем та квір-артистом.
“3-5 березня я почав працювати в адміністрації, і було одне із поставлених замовлень, що потрібно було робити труни для людей, які загинули під час боїв навколо Києва. Потрібні були люди із досвідом, які можуть працювати з деревом. Я вирішив спробувати — ми зробили разом із моїми колегами відповідні лекала, і вже працювали, створювали”, — розповів він.
Цією роботою Артур займався близько місяця.
Хлопець каже, що нині відчуває гордість, що його історію дізнається весь світ.
“До початку війни я особливо про себе ніяк не заявляв, про мене знало тільки коло близьких людей. І зараз тут емоційно це досить сильно, тому що про цю історію дізнається не лише вся Україна — дізнається весь світ. Якщо раніше люди в деяких інших країнах скептично ставились до України, що в нас є певні переслідування, що в нас досить закрита спільнота, то зараз світу відкривається, що ми такі, як і інші. Різниці між нами майже немає”, — зазначив він.
Військовослужбовець Територіальної оборони Борис Хмілевський розповів, що на початку березня вирішив долучитись до лав ТрО як доброволець.
“Це рішення було для мене єдиним правильним, тому що власне це — моя послідовна позиція все життя. Я був волонтером, медиком на Майдані під час Революції гідності, після цього я в якості волонтера їздив на схід, на Донбас. Все моє життя пов’язане з діяльністю на користь України”, — зазначив він.
Ще однієї зі своїх задач Хмілевський вважає захист прав людини в Україні.
“На жаль, ми з вами нині знаходимось у тій ситуації, коли єдиний ефективний спосіб захисту прав людини — це власне брати зброю до рук і вступати до лав ЗСУ”, — підкреслив військовий.
За його словами, в жодному з військових конфліктів сучасності не було такої широкої представленості відкритих представників ЛГБТ-спільноти, як в Україні. Хмілевський каже, що у підрозділі до його орієнтації ставляться спокійно.
Організатори попросили відвідувачів виставки з міркувань безпеки не розміщувати до завершення заходу сторіс та не зазначати геолокацію.
Учасники заходу також вшанували хвилиною мовчання загиблих українців на війні.
На заході збирали кошти для підтримки ЛГБТ+ людей під час російсько-української війни, зокрема, військових.
