Легше ненавидіти людей, яких ніколи не бачили: як з’явилася книга про квір-військових від ветеранки Аліни Сарнацької
У київській книгарні “Сенс” 31 березня відбулася презентація книжки “Хто любов та мужність поєднав. ЛҐБТІК+ ветерани в російсько-українській війні”. У ній зібрано 12 інтерв’ю про бойовий шлях квір-військових, їхні переживання та боротьбу за визнання.
Авторка книжки Аліна Сарнацька — ветеранка російсько-української війни, правозахисниця, що брала участь у бойових діях як бойова медикиня.
Про написання книжки Сарнацька розповіла в ефірі програми “Культура на часі”. публікує текстову версію розмови.
Чому ви вирішили створити книгу про квір-військових? Як зрозуміли, що вона потрібна і що це маєте зробити саме ви?
Я ніколи не думала, що її маю написати саме я, але ідея з’явилася у 2022 році, коли я долучилася до лав 241-ї бригади ТРО. Я побачила відділення, в якому був відкритий бісексуал. Це вразило мене тому, що люди навколо нього змінювались, вони почали інакше ставитись до квір-людей, до бісексуалів, тому що вони отримували власний досвід спілкування.
Книга документує цей досвід для всього світу. Ми можемо говорити з Європою і всередині країни про те, що ми не дикуни, ми — європейська нація, для якої важлива повага, любов до свого ближнього і свобода.
Яким чином змінюються люди, коли вони перебувають в одному середовищі з людиною з будь-яким спектром прояву ЛГБТІК+?
Тут ідеться не так про ЛГБТ, як про ненависть. Людям легше ненавидіти те, з чим вони ніколи не контактували. Боятися і ненавидіти якісь народності, колір шкіри чи сексуальну ідентичність легше, якщо ти ніколи не зустрічався з такою людиною. В армії люди проводять разом 24/7, і в одному відділенні люди можуть стати сім’єю. Це змінює людей навколо: вони не можуть ненавидіти, коли ця людина — їхній брат. Мені здається, це дуже важливий урок для нас всіх. І взагалі на фронті неважливо, хто ти, — важливо, чи виконуєш ти свою функцію.
Спеціальні гості презентації — Віктор Пилипенко та Борис Піддубний. Як ви їх зустріли й чому залучили до книги?
Віктор Пилипенко — директор організації, яка об’єднує квір-військових. Він також відомий своєю особистою історією. Він відкрито говорив про сексуальну ідентичність у війську одним із перших в Україні. Це смілива заява в той час, коли було більше негативного сприйняття. Я рада, що зараз ми дуже змінилися.
На подію мені не писали погрози, люди сприймають це дуже позитивно. Книгу розкуповують, і я дуже вдячна, що суспільство змінюється.
Інший герой — це військовослужбовець, який отримав поранення на лінії фронту, і при цьому він носив патч ЛГБТ-військових. Він виклав у соцмережі фото цього патчу в крові. Часто кажуть, що ЛГБТ-людей або будь-якої групи, яка їм не подобається — жінок, наприклад, — немає на фронті, вони не можуть бути захисниками. Це не так. Це не правда.
Люда Чиркова
