Інтерв’ю з Інною Совсун — авторкою проєкту закону, що дозволяє узаконювати стосунки в одностатевих парах
Інна Совсун — депутатка від партії “Голос” та авторка законопроєкту . Цей документ, говорить Інна Совсун, у разі його прийняття, окрім відносин у традиційних парах, дозволить узаконити й одностатеві стосунки. Також пари зможуть визначити питання володіння майном, спадку, соціального захисту, прав у разі смерті чи зникнення партнера. Проєкт закону жінка подала у Верховну Раду у березні 2023 року. А 21 серпня приїхала до Сум – у Дворик на Кузнечній, аби обговорити проблеми ЛГБТ-людей, у тому числі військових, сповіщує Суспільне.
Не мають ніякого статусу перед законом”
“Я приїхала на запрошення ЦУКРу, громадської організації, яку я щаслива знати багато років. Вони запросили розказати про законопроєкт, основною авторкою якого я є. Законопроєкт про партнерства. Він дасть можливість зареєструвати стосунки одностатевим та різностатевим парам в іншому форматі, ніж шлюб. Це є дуже важливо сьогодні, особливо для військових ЛГБТ, які ризикують життям щоденно, але, на превеликий жаль, якщо в них є кохана людина, то перед законом, перед державою, ця кохана людина не має ніякого статусу. Ці люди виявляються найбільш незахищеними, у той час, як вони захищають нас”, — розповіла Інна Совсун.
“У нас є історія ЛГБТ-пари, де військовий в парі, на жаль, загинув. І його партнер не має ніякого статусу. Я вже не кажу про виплати, бо якщо у людини гине кохана людина, то виплати – це останнє, що її турбує. Але це питання банального доступу в лікарню, можливо, приймати медичні рішення за кохану людину і так далі, так далі”, — зазначила жінка.
“Це дуже важливо, тому я й взялась разом з командою, попри складний час, в якому ми зараз знаходимося, працювати над цим законопроєктом. Ми розуміємо, що законопроєкт непростий. Я втішена бачити величезний рівень підтримки. Станом на пів року тому таке законодавство підтримувало 56% українців. По Сходу вище, ніж по Заходу. Ми думаємо, що зараз цифри трішки вище, але ми знаємо, що є люди, які проти. І ці люди, які проти, в тому числі погрожували хлопцям-дівчатам з ЦУКРу, що підтримують ініціативу”, — пояснила депутатка.
“Погрози лунають переважно від росіян…”
“Цей захід погрожували зірвати сьогодні тричі”, — говорить керівник громадської організації ЦУКР Дмитро Тіщенко. “І я хочу сказати, що люди, які в Сумах мають інші погляди від тих, про які ми сьогодні тут говоримо, вони в більшості своїй доволі адекватно на це зреагували, за що їм окрема подяка. Ми спілкувалися навіть з військовими, які висловили свою незгоду з тими позиціями, але це був конструктивний діалог. У нас є підстави вважати, що ті погрози, які відбуваються з сітки телеграм-каналів, вони лунають переважно від росіян. Адмініструються ці телеграм-канали з Нижнього Новгорода. Це має такий вигляд, що росіянам потрібно знайти дискусійну тему. Вони це завжди роблять в рамках своєї ІПСО: намагаються знайти теми, де українці з українцями можуть бути незгодні, і розхитати ці теми, щоб українці більше звертали увагу на якісь внутрішні умовні конфлікти, а не на те, що потрібно зараз тримати в центрі уваги кожному з нас”, — додав Дмитро.
“Партнерство не дає прав на всиновлення дитини”
“В багатьох країнах паралельно існують шлюби і партнерства”, — продовжує Інна Совсун. “І в більшості європейських країн, де існують партнерства, вони відкриті для одностатевих і різностатевих пар. Партнерства відрізняються від шлюбу в кількох аспектах. Перше – це бюрократичне навантаження в плані реєстрації створення партнерства та його розриву у випадку, якщо люди вирішили розійтися. Це, власне, те саме, що ми записали у законопроєкт: простіша процедура реєстрації. І, так само, якщо люди, які зареєстрували партнерство, хочуть розійтися, то їм не треба йти в суд. Це можна зробити простіше в органах реєстрації цивільних станів населення. І є другий момент. Це те, що партнерства ніяким чином не зачіпають права, які стосуються дітей. Тобто, на відміну від шлюбу, який дає права на те, щоб усиновлювати або удочеряти дитину, то партнерство таких прав не дає. Це ключова відмінність. Я бачу багато маніпуляцій в медіа, де стверджується, що партнерства поширюватимуться на блок прав, які стосуються дітей. Це не так. В законопроєкт, як зараз він виписаний, таких прав немає. Це відмінність зі шлюбом”, — пояснила депутатка.
“Хочеться прийти до спільного розуміння”
“Питання реєстрації стосунків в одностатевих парах, дійсно, неоднозначно сприймається в силу різних історичних факторів, які склалися в Сумах, в Україні, в країнах колишнього Радянського Союзу”, — зазначив Дмитро Тіщенко. “І нам хочеться прийти до спільного розуміння того, чому так склалося, що з цим робити, як ми можемо на це повпливати, що пропонує держава зі своєї сторони для вирішення цього питання”, — сказав чоловік.
“Реакція є не завжди адекватною…”
“Статистики з приводу ЛГБТ-військових точної немає, бо її ніхто не веде”, — говорить Інна. “А також тому, що люди бояться повідомляти про те, що вони належать до ЛГБТ-людей. Чому? Тому що не завжди реакція, з якою вони стикаються, є адекватною. Я спілкувалася з багатьма ЛГБТ-військовими, в деяких з них немає проблем зі своїми підрозділами. Їх повністю приймають, визнають і немає жодних проблем. А є ті, які кажуть, що з нами, після того, як ми сказали, що є гомосексуальними людьми чи бісексуальними людьми, приходила говорити внутрішня безпека. Бо, виявляється, що кохати людину однієї з собою статі – це загроза внутрішній безпеці, відповідно до уявлень деяких людей. Тому люди, знаючи такі історії, бояться повідомляти – і це викривлює статистику. Те, що ми знаємо, в спільноті, в громадській організації, з якою ми співпрацюємо “УКРАЇНСЬКІ ЛГБТ ВІЙСЬКОВІ” є близько 800-900 людей. Це частково ветерани – ті, хто зараз не служить через поранення. Або ті, хто служили в 2014-2015-му роках. Це — якась орієнтовна цифра, на яку ми можемо орієнтуватися. Але треба розуміти, що серед них є ті, хто вже не служить, а є ті, хто належить до ЛГБТ-військових, але не оголошує про свій статус, тому що вони бояться реакції підрозділів”, — зазначила жінка.
“Партнерство підтримують більшість українців”
“В законодавстві немає ніякого визначеного терміну, впродовж якого законопроєкт має бути розглянутий. Вочевидь, це питання політичного консенсусу і тієї самої політичної волі. Що нас зараз підштовхує – нас, як країну – це те, що декілька місяців тому, на початку червня, було прийняте рішення Європейським судом з прав людини, який вказав на те, що відсутність в Україні законодавства, яке дозволяло б реєструвати партнерство між людьми однієї статі, є порушенням Європейської Конвенції з прав людини. Що це означає на практиці? Що сьогодні Україна є порушницею прав людини. Що, вочевидь, для нас, як для країни з потужними євроінтеграційними прагненнями є неприйнятним. Це значить, що в усіх звітах, які ми будемо подавати по виконанню Конвенції, буде пункт “чи ви виконали це рішення суду?”. Тому що суд, де-факто каже, що поки у вас такого виконання немає – ви будете порушницею Конвенції. Тому зараз це юридичний важіль, який підштовхує, але ми розуміємо, що його теж недостатньо для парламенту. Діалог з парламентом – дуже важливий, а для парламенту дуже важливо розуміти, що думають громадяни. Наприклад, багато парламентарів з подивом дізнаються, що партнерство підтримують більшість українців. Бо в них є протилежне уявлення, що меншість підтримує, а більшість – проти. Але в процесі комунікації треба пояснювати, наводити ці дані. І чим активніше ми будемо це робити – тим швидше такий закон може бути прийнятий”, — зазначила Інна Совсун.
Що відомо про законопроєкт 9103
- Депутатка Інна Совсун законопроєкт “Про інститут реєстрованих партнерств” № 9103 у березні 2023 року. “Цивільним (реєстрованим) партнерством” можуть скористатися військові та цивільні, одностатеві та різностатеві пари.
- Цей закон дозволив би реєструвати одностатеві стосунки. Також у разі ухвалення закон допоможе одностатевим парам визначити взаємні права та обов’язки, питання володіння майном, спадку, соціального захисту, прав у разі смерті чи зникнення.
- У до законопроєкту йдеться, що “реєстроване партнерство не є шлюбом, а також те, що проживання осіб однією сім’єю не є реєстрованим партнерством, якщо відповідний союз не зареєстровано, після державної реєстрації, партнери набувають статусу близьких родичів, а саме члена сім’ї першого ступеня споріднення одне щодо одного, незалежно від того, чи проживають вони фактично разом”.
- Наразі законопроєкт на розгляді Комітету Верховної Ради України.
