Про це на своїх сторінках у Facebook сповіщує ГО Інсайт.
Ми продовжуємо говорити про війну в Україні та привертати увагу міжнародних партнерів до проблем з якими стикається українське суспільство та зокрема ЛГБТКІ+ спільнота.
Нещодавно, голова ГО Інсайт, Olena Shevchenko дала інтерв’ю данському виданню “Рolitiken”
Кілька важливих цитат з її інтерв’ю наведено нижче.
Чому в Україні так негативно ставляться до прав ЛГБТКІ+ людей?
Це пов’язано з нашим радянським минулим. Тоді ніхто не думав про боротьбу за свої права, тому для багатьох українців це нове поняття.
Також багато хто сприймає права ЛГБТКІ+ і права людини загалом як поверхневу боротьбу, важливість якої вони не розуміють. Це не змінюється за одну ніч.
Війна зробила українців більш обізнаними про права та цінності, такі як рівність та свобода, а отже, війна також позитивно вплинула на сприйняття суспільством ЛГБТКІ+ людей. Кілька місяців тому опитування показало, що 35% українців переважно негативно ставляться до прав ЛГБТКІ+. Приблизно стільки ж підтримують, а всім, хто посередині, просто байдуже. П’ять років тому 75% були однозначно негативно налаштовані.
Чому війна змінила погляди українців щодо ЛГБТКІ+ людей?
По-перше, через присутність ЛГБТКІ+ людей на лінії фронту, де вони були дуже активними, а, по-друге, через те, що правозахисники та ЛГБТКІ+ активісти були дуже помітними в боротьбі за свободу.
Крім того, багато з тих, хто виїхав на початку війни, почали повертатися. Вони провели багато часу в західних країнах, де на власні очі побачили, що люди інших національностей, іншого кольору шкіри та іншої сексуальної орієнтації можуть жити пліч-о-пліч без конфліктів, і це змінило їхній світогляд. Це зробило українців більш толерантними.
Чи вважаєте ви, що підтримка Заходом України повинна залежати від більш західного набору цінностей і “правильних” цінностей?
Україна є останньою лінією оборони між путінською росією та західним світом і його цінностями. Тому ця війна є центром боротьби між різними розуміннями світу. Між тоталітаризмом з одного боку і демократією, правами людини і правами ЛГБТКІ+ з іншого.
путін дав зрозуміти багато років тому, що весь його пропагандистський апарат – це боротьба проти прав ЛГБТКІ+. То чому б нам не робити те ж саме зі свого боку в протилежному напрямку? У всіх промовах західні лідери повинні згадувати про це. Це важливо, тому що йдеться про розуміння людьми себе як цінності.
Це суть війни. путін хоче, щоб усі сусідні країни стали такими, як росія – без свобод. Без виборів. Без свободи слова. Без прав ЛГБТКІ+. Тому неможливо вести цю війну без боротьби за права людини та права ЛГБТКІ+.
