8 листопада відзначався День солідарності з інтерсекс-людьми, також відомий як День пам’яті інтерсекс-людей. За даними Intersex Day Project, дату обрали на честь дня народження Еркюлін Барбен – французької інтерсекс-людини, яка народилася 8 листопада 1838 року й залишила спогади про своє життя.
Управління ООН з прав людини пояснює: інтерсекс-люди народжуються зі статевими ознаками, які не відповідають типовим уявленням про чоловіче або жіноче тіло. Йдеться, зокрема, про анатомію, репродуктивні органи, гормональні або хромосомні особливості. Ці ознаки можуть бути помітними від народження або виявитися пізніше. Інтерсекс-варіація сама по собі не визначає гендерну ідентичність чи сексуальну орієнтацію людини. Джерело: Управління ООН з прав людини.
Чому саме 8 листопада
Спогади Еркюлін Барбен були опубліковані після смерті авторки, а згодом їх видав філософ Мішель Фуко. Історія Барбен стала одним зі свідчень того, як суспільні й медичні вимоги вписати людину в одну з двох статевих категорій можуть впливати на її життя. Європейська інтерсекс-організація OII Europe пояснює, що цього дня згадують і інших інтерсекс-людей, яких уже немає поруч.
За історичними матеріалами Intersex Day Project, День солідарності, ймовірно, вперше відзначили 8 листопада 2005 року. Тоді Жоель-Сірсе Лараме, представниця Organisation Intersex International у Канаді, закликала людей, небайдужих до прав інтерсекс-спільноти, долучитися до вшанування дати. Формулювання «ймовірно» важливе: проєкт не називає цю подію беззаперечно встановленим початком усіх відзначень.
День солідарності не слід плутати з Днем обізнаності про інтерсекс-людей, який припадає на 26 жовтня. Intersex Day Project висвітлює обидві дати: перша зосереджена на солідарності й пам’яті, друга – на підвищенні обізнаності та історії інтерсекс-руху.
Що відомо про Україну
В Україні публічна розмова про досвід інтерсекс-людей ведеться, зокрема, завдяки самим представницям і представникам спільноти. На сайті Egalite Intersex Ukraine зазначено, що організацію створили у 2014 році інтерсекс-люди та їхні союзники, а у 2018 році вона була офіційно зареєстрована. Організація описує свою роботу як просвітництво, консультаційну підтримку, проведення зустрічей і підготовку матеріалів для людей різних професій.
Один із прикладів такої роботи – видана Egalite Intersex Ukraine у 2017 році брошура про життя та права інтерсекс-людей. Її авторка, Юлія Пустовіт, публічно розповідала і про власний досвід. В інтерв’ю «Українській правді. Життя» 2018 року вона пояснювала, чому після пошуків підтримки вирішила створити організацію разом з однодумцями. Говорячи про брак суспільного розуміння, Юлія сказала: «Ми є, але ніби нас і нема».
Цей досвід не можна автоматично поширювати на всіх інтерсекс-людей в Україні. До того ж надійного підрахунку їхньої кількості немає: у звіті, поданому правозахисниками до Комітету ООН з прав дитини у 2022 році, зазначалося, що на той час в Україні не було офіційної статистики щодо народження інтерсекс-дітей і відповідних медичних втручань. Тому називати точну кількість інтерсекс-людей в країні на підставі цих даних було б некоректно.
Потреби спільноти не зникли й під час повномасштабної війни. У звіті за 2024 рік OII Europe повідомляє, що продовжувала підтримувати інтерсекс-людей в Україні та тих, хто виїхав із країни, зокрема допомагала окремим людям отримати необхідні ліки й гормональні препарати. Організація також надавала інформацію українською мовою.
Історія Дня солідарності та українські приклади показують, навіщо потрібна видимість: щоб люди могли розповідати про власний досвід своїми словами, знаходити підтримку, а їхні потреби враховували в медичній допомозі та захисті прав.