Боротися за права людей: шлях через страх, активізм та діалог
Мені завжди легко писати про інших людей — про тих, хто надихають, хто не боїться змінювати світ на краще. Я бачу в кожній людині, герої чи героїні, силу, гордість і бажання не просто жити за «правилами», а дійсно боротися за права. За роки роботи в громадській організації «Когорта» ми розповідали історії тих, хто не просто є частиною транс*спільноти, але й щодня борються за права людей в Україні. Але коли справа дійшла до написання про себе, я зрозуміла, що це виявилось набагато важче, ніж я могла уявити.
Місто: перші кроки до активізму
Я народилась в Одесі, чудовому місті на березі Чорного моря, яке для мене стало символом свободи. З самого дитинства завжди стояла на захисті тих, хто не міг постояти за себе. Тих, кого ображали вчителі, хто стикались з булінгом, тих, хто відрізняються від інших. Я не боялась вступати в борьбу за справедливість, бо була впевнена: світло завжди перемагає темряву. Тому активізм став для мене природним кроком — захищати і не бути активісткою неможливо.
Щодо мого шляху, я розпочала діяльність у 2014 році, з перших днів навчання в університеті. Спочатку це були студентські ініціативи, потім зацікавилась адвокацією прав ЛГБТІК+ спільноти, і точно вирішила, що саме цей сектор — мій. Зараз, озираючись, ні про що не жалкую: серед різноманітних напрямів обрала б саме цей. Крім того, переживала становлення власної гендерної ідентичності, багато навчалась і зустрічала людей, що стали своєрідними маяками. Словом, до цього проєкту я йшла довгі роки, різними шляхами, проте завжди бачила мету.
Страх і адвокація: коли важливо вірити в свою справу
Але чи страшно боротися за права людей? Чи легко займатися адвокацією? Вірогідно, в житті наступає момент, коли боятися просто немає сил: ти або відкидаєш страх і продовжуєш рухатись уперед, або обираєш інший сектор. У цьому процесі важливо вірити в те, що ти робите, і бути переконаними у правоті своїх дій. Адвокація — це не тільки боротьба за права, це також здатність відстоювати свої переконання, навіть коли на твоєму шляху є серйозні перепони. Тому важливо залучати навколо себе активних людей, які готові не лише говорити, а й діяти.
Наприклад, ми багато працювали з лікарями, організовували для них навчання. Спочатку їхня позиція була далеко від сприйняття транс*спільноти, але після участі в наших заходах вони змінювали свої погляди. Лікарі ставали відкритішими, дружніми і навіть приєднувались до нашої бази, активно надаючи допомогу.
Параюридичний проєкт: новий етап і реальні зміни
З 1 січня 2025 року я стала керівницею параюридичного проєкту. Це стало важливим етапом у моєму житті. Ще кілька років тому я не могла уявити себе в такій ролі, але зараз це не просто велика відповідальність — це реальна можливість допомагати.
Ми працюємо з людьми, які мають не тільки бажання змінювати, а й здатність впливати на ситуацію. Минулого року зареєстрували 54 кейси, цього року плануємо 75. Були залучені параюрист_ки, що самі є представни_цями спільноти — у цьому основна ідея проєкту. Плануємо залучити 12 людей у різних регіонах України, щоб надавати підтримку оперативно та якісно.
Запити, з якими до нас звертаються, різноманітні: від проблем зі зміною документів та взаємодією з органами влади до питань, пов’язаних з гендерно зумовленим насильством. Остання проблема особливо актуальна для нашої спільноти, і більшість з тих, хто постраждали, зазнали фізичного насильства. Війна та окупація стали додатковими труднощами для багатьох людей, які залишились без домівок або опинилися в складних умовах.
Ми спостерігаємо, як наші параюристи розвиваються, набираються досвіду і все впевненіше консультують. Ми навчали їх не тільки професійним аспектам, а й тому, як вірно комунікувати, як допомагати тим, хто дійсно потребують підтримки.
Мрії та спільне бачення майбутнього
Моя найбільша мрія — це суспільство, де параюридична допомога та інші види підтримки вже не будуть необхідні, бо ми досягнемо справжньої рівності і справедливості для всіх. Візія ГО «Когорта» завжди була такою: “Світ, в якому транс*люди мають можливість найкращим чином реалізувати свій потенціал”. Я вірю, що ми наближаємось до цього, хоча іноді здається, що зміни заморожені. Але я переконана, що вони є, і ми будемо боротися за них до кінця.
Незважаючи на страхи і труднощі, важливо діяти і вірити в свою справу. Адже кожен новий випадок, кожен новий успіх — це підтвердження того, що зміни можливі.
Нагадаємо: з 1 січня 2025 року ГО «Когорта» продовжує проєкт «”Захист прав трансгендерних людей України за допомогою рівних параюристів”. Діяльність здійснюється за фінансової підтримки МБФ “Альянс громадського здоров’я” в рамках реалізації програми “Стійка відповідь на епідемії ВІЛ і ТБ в умовах війни та відновлення України”, яка реалізується за підтримки Глобального фонду. Тому, якщо і вам потрібна така допомога, будь ласка, . Ми поруч, щоб підтримати та зрозуміти.
Анна Старко
