Альтернатива шлюбу для ЛГБТ: що таке цивільне партнерство та чому воно важливе для всієї України
В часи повномасштабної війни людяність та почуття вийшли на перший план. Всі ми розуміємо, які цінності насправді мають значення: кохання, сім’я, відданість, свобода тощо.
Водночас проблеми, які давно турбували, теж вийшли зі схованок. Мова йде про дискримінацію ЛГБТ+ спільноти та відсутності рівних прав для них у суспільстві.
Біль ЛГБТ: дискримінація, висміювання, ігнорування і жорстокість
Більшість звичних для гетеросексуальних пар речей недоступні для ЛГБТ-спільноти. Це несправедливо, бо вони такі ж люди, які мають право вільно кохати та заводити сім’ю.
До прикладу, одностатеві партнери, які довгий час жили разом і кохали один одного, не мають можливості навідати у лікарні чи забрати тіло іншого у разі смерті, адже вони не родичі й не офіційне подружжя.
Дитина, яка виховувалася у ЛГБТ-родині, не зможе залишитися з партнером біологічного батька чи матері у разі його (її) смерті. Тому на малечу чекатиме важкий досвід у дитячому будинку.
Прикладів дискримінації може бути багато, а вплинути вона може не тільки на життя закоханих. Сюди ж можна додати несправедливу жорстокість, грубість та висміювання соціумом одностатевих стосунків.
Жарти як механізм вивільнення агресії іноді можуть переходити грань. Якщо українська спільнота жартує на тему ЛГБТ, найчастіше ці жарти — некоректні.
Також більшість переважно ігнорує меншість. Люди відмовляються визнавати й приймати, що хтось з їхньої родини може мати іншу орієнтацію.
Та не все так погано, принаймні 20% українців вже готові визнати, що вони є серед їхнього найближчого оточення.
Любити — це гріх? Або ігнорування базових потреб людини
Право на самовираження є у кожного, чому ж тоді його забирають у коханні? Церква не думає, що любов має бути вільною. Вона все ще категорично проти одностатевих союзів.
Однак частина українців все ж виступає за рівність у правах для гетеро- та гомосексуальних людей. Це доводить соціологічне
Якщо ЛГБТ-люди можуть вмирати за нашу країну, вони гідні мати у цій країні всі права. Рівність або є, або її немає.
Криза у вигляді війни — це можливість позбутися російської пропаганди ненависті до одностатевого кохання та до поглиблення демократичних цінностей у суспільстві.
Цивільне партнерство: що це і для чого треба
В липні цього року президент України Володимир Зеленський розглянув петицію про легалізацію одностатевих шлюбів, її підписали 25 тисяч українців.
Поки в нашій країні вистачає людей, які активно виступають проти цього, але держава вже готова зробити важливий крок до рівності у суспільстві. Йдеться про легалізацію цивільного партнерства.
Люди, які є цивільними партнерами можуть бути легальними спадкоємцями одне одного, наживати спільне майно або провідувати одне одного в лікарні.
Цей крок вважають проміжною сходинкою до узаконення одностатевих шлюбів, адже акт надає можливість отримати юридичні права, які дозволили б зробити одностатеві стосунки визнаними.
Я хочу існувати у юридичній площині як гей і володіти усім пакетом юридичних прав, які має більшість. І це — мінімум, — розповідає Андрій Коваленко з Києва.
Важливо не тільки для ЛГБТ
Те, що двоє повнолітніх осіб незалежно від статі, сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності зможуть укладати легальні партнерства — знадобиться всім громадянам, а не лише представникам ЛГБТ.
До прикладу, самотні люди, які через повномасштабну війну втратили всіх рідних, зможуть скооперуватися з сусідами. Вони б відвідували їх в лікарні або змогли б розпоряджатися тілом після їхньої смерті.
Також цивільне партнерство зменшить еміграційні настрої ЛГБТ спільноти в країни, де їхні права будуть захищені та враховані у суспільстві, а для них чи їхніх дітей не буде ніякої загрози життю та здоров’ю.
Легалізація стосунків для ЛГБТ — це можливість спокійно проявляти свої почуття, як і у Європі, не боячись, що нас хтось скалічить. Можливо, люди стали б трохи толерантнішими в цьому плані, – каже активіст волонтерської організації Захід Шанс Павло Лагойда.
Країна, в якій захищені права всіх людей, в якій не засуджують за кохання, буде привабливою і для туристів, мігрантів, і для бізнесменів.
Всі люди хочуть відчувати себе захищеними, базові права відіграють важливе значення у привабливості нашої країни для інвестицій та людей, а цивільне партнерство в Україні — це перший крок до цього.
Вероніка Кононенко