Новий проєкт Цивільного кодексу №15150, який Верховна Рада підтримала у першому читанні наприкінці квітня, викликав хвилю протестів у різних містах України. Для когось це виглядає як чергова юридична дискусія, але для багатьох — питання про те, якою буде країна після війни і чи залишиться в ній місце для прав людини.
За останні тижні акції вже відбулися в Києві, Чернівцях, Луцьку та Івано-Франківську. І щоразу звучали схожі меседжі: документ ухвалюють поспіхом, без достатнього обговорення, а окремі його норми можуть серйозно вдарити по правах жінок, ЛГБТІК+ людей, військових та інших вразливих груп.
Київ: «Врахуйте правки або відкликайте»
17 травня в центрі Києва відбулася одна з найбільших акцій. Люди зібралися з вимогою або суттєво доопрацювати проєкт, або взагалі відкликати його.
Серед протестувальників були представники правозахисних організацій, ЛГБТІК+ спільноти та громадські активісти. На плакатах — «Диявол носить 15150», «Доброзвичайність — це не норма закону» та «Україна — це люди, право людини понад усе».
Окрему увагу учасники приділяли саме питанням сімейного права. Люди говорили про ризики для жінок у шлюбі, про втручання держави в розлучення, а також про фактичне виключення одностатевих пар із правового поля.
Під час акції активісти навіть провели перформанс із мотивами «Тіней забутих предків», використавши символ «доброзвичайного ярма» — як образ того, що, на їхню думку, намагаються нав’язати через новий кодекс.
На протест прийшов і Зорян Кісь разом зі своїм чоловіком. Саме їхня справа раніше стала першим випадком в Україні, коли суд визнав факт сімейних відносин між двома чоловіками. Тому для нього ця тема — не теорія.
Чернівці: «За цим кодексом ЛГБТІК+ людей просто не існує»
У Чернівцях координаторка місцевого представництва ГО «Інсайт» Ваня Щербук сформулювала претензію дуже прямо:
«ЛГБТІК+ спільноти за цим кодексом взагалі не існує».
Йдеться про те, що документ фактично визнає сімейні союзи лише між чоловіком і жінкою. А це означає, що одностатеві пари не лише не отримують нових прав — вони можуть втратити навіть ті обмежені можливості захисту, які сьогодні існують через судову практику.
Луцьк: протест у День Європи
У Луцьку акцію навмисно провели 9 травня — у День Європи. Організатори хотіли нагадати владі, що права людини — це не додаток до євроінтеграції, а її основа.
Учасники говорили про невідповідність нового кодексу європейським стандартам і наголошували: не можна одночасно декларувати рух до ЄС і просувати законодавство, яке звужує права частини громадян.
Івано-Франківськ: від протесту — до нападу
У Франківську ситуація вийшла за межі мирної дискусії. Після акції на представниць правозахисних організацій напали невідомі.
У ГО «Інсайт» переконані: це був злочин на ґрунті ненависті. Поліція ж наразі кваліфікує інцидент як дрібне хуліганство.
І саме ця різниця в підходах, на думку правозахисників, дуже показова. Бо в Україні злочини проти ЛГБТІК+ людей часто не визнають такими, якими вони є насправді.
Чому все це так загострилося
Новий Цивільний кодекс став точкою перетину дуже різних страхів і конфліктів.
Для одних — це питання «традиційних цінностей».
Для інших — загроза базовим правам.
І саме тому реакція виявилася такою емоційною.
Люди виходять на вулиці не лише через юридичні формулювання. А через відчуття, що важливі рішення ухвалюються без них — і можуть визначити життя країни на десятиліття вперед.
Попереду друге читання. І судячи з того, що відбувається зараз, ця дискусія точно не завершиться тихо.
