Петиція проти нового Цивільного кодексу стрімко набирає підписи: активісти говорять про ризики для прав людини
Після ухвалення у першому читанні нового Цивільного кодексу №15150 навколо документа продовжує зростати хвиля критики. Тепер до неї додався ще й публічний тиск: на сайті президента України з’явилася петиція з вимогою не допустити ухвалення кодексу в нинішньому вигляді.
І реакція виявилася дуже швидкою. Лише за перші шість годин петиція зібрала близько дев’яти тисяч підписів.
Підписати петицію можна тут:
Автор_ки петиції та правозахисники наголошують: проблема не в самому факті оновлення Цивільного кодексу. Навпаки — такий документ давно потребував перегляду. Але нинішня версія, за їхніми словами, не лише не наближає Україну до європейських стандартів, а подекуди прямо суперечить їм.
Особливо гостро критикують норми, які можуть звузити права жінок, ЛГБТК+ людей, людей з інвалідністю та навіть військових.
Що саме викликає занепокоєння
У тексті петиції прямо сказано: новий кодекс повертає суспільство до дуже консервативної моделі стосунків і державного втручання у приватне життя.
Наприклад, суд може отримати право змушувати подружжя «миритися», якщо це відповідає так званій «доброзвичайності». І хоча слово звучить майже невинно, саме воно стало одним із найбільш суперечливих у всьому проєкті.
Проблема в тому, що «доброзвичайність» у кодексі пояснюється через «усталені уявлення суспільства». А це, на думку критиків, відкриває простір для дуже довільного трактування — залежно від поглядів конкретного чиновника чи судді.
Автор_ки петиції прямо ставлять питання: що буде, якщо хтось вирішить, що певна поведінка, зовнішність або навіть спосіб життя «не відповідають доброзвичайності»?
Окремо — про ЛГБТК+
Одна з найбільш конфліктних тем — права одностатевих пар.
Проєкт вводить поняття «фактичного сімейного союзу», але визначає його виключно як союз чоловіка і жінки. Це означає, що ЛГБТК+ пари фактично залишаються поза межами сімейного права.
І це — попри рішення Європейського суду з прав людини та євроінтеграційні зобов’язання України, які прямо вимагають руху до юридичного визнання одностатевих партнерств.
Критика не лише від активістів та активісток
Цікаво, що невдоволення документом виходить далеко за межі ЛГБТК+ тематики.
У петиції згадують також:
- ризики для права власності,
- потенційне послаблення механізмів повернення незаконно приватизованого майна,
- проблеми з аліментами,
- втручання у питання прізвищ після розлучення.
Тобто дискусія вже давно не про «окрему групу», а про загальний напрямок, у якому може рухатися українське право.
«Це закон на десятиліття»
Авторка петиції Христина Ратушна наголошує: Цивільний кодекс — це не технічний документ, який можна швидко «проголосувати і допрацювати потім».
Він визначатиме правила життя країни на роки вперед. Саме тому, на її думку, такий документ не може ухвалюватися без повноцінного обговорення, експертизи та участі громадянського суспільства.
Що вимагає петиція
Серед основних вимог:
- зняти проєкт із розгляду,
- провести повноцінне публічне обговорення,
- доопрацювати текст разом із правозахисниками, експертами та профільними організаціями.
Також автор_ки звертаються до президента з проханням ветувати закон, якщо його ухвалять без змін.
Уся ця історія показує, наскільки гостро в Україні зараз стоїть питання: якою буде країна після війни.
Не лише географічно чи політично — а ціннісно.
Бо Цивільний кодекс — це не просто про юристів. Це про те, як держава бачить своїх громадян і наскільки готова визнавати їхні права.
