«Іноді саме виживання — це вже форма боротьби»: Tbilisi Pride заявив про посилення тиску на ЛГБТК+ людей у Грузії
До Міжнародного дня боротьби з гомофобією, біфобією та трансфобією організація Tbilisi Pride виступила із жорсткою заявою про ситуацію в Грузії. За словами активістів, тиск на ЛГБТК+ спільноту в країні лише посилюється, а влада дедалі активніше витісняє квір-людей із публічного простору.
У заяві прямо згадується правляча партія «Грузинська мрія», яку звинувачують у тому, що вона роками формувала атмосферу ворожості — через мову ненависті, цензуру та переслідування.
Особливе місце в тексті займає дата 17 травня 2013 року — день, який для багатьох у Грузії став символом страху і травми. Тоді на учасників мирної акції проти гомофобії напали радикальні групи. Ці події Tbilisi Pride називає не випадковістю, а частиною системної політики, де насильство і придушення стали інструментами контролю.
Іронічно, що саме 17 травня в Грузії офіційно відзначають «День святості сім’ї» — свято, яке свого часу було створене як противага Міжнародному дню боротьби з гомофобією.
Попри це, у Tbilisi Pride кажуть: квір-спільнота не зникла і не збирається зникати. Навіть у складних умовах люди продовжують створювати простори підтримки — у культурних ініціативах, маленьких спільнотах, на протестах або вже в еміграції.
У заяві звучить дуже особистий і водночас політичний меседж:
«Ми відмовляємося піддаватися відчаю. Будь-який авторитарний режим не вічний. Ми продовжуємо підтримувати одне одного. Іноді саме виживання — це вже форма боротьби».
Для активістів боротьба — це не лише про закони чи політичні права. Вони говорять і про інше: про право на любов, радість і свободу бути собою навіть у середовищі, яке намагається це заперечити.
Ситуація в Грузії останніми роками дедалі більше викликає занепокоєння міжнародних правозахисних організацій. Історія Tbilisi Pride — це вже не лише про окремі прайд-події чи протести. Це про ширше питання: чи залишається в країні простір для інакшості, відкритості та громадянських свобод загалом.
І поки влада робить ставку на консервативну риторику, сама ЛГБТК+ спільнота дедалі частіше говорить не про «видимість», а про базове право — просто жити без страху.
