17 травня в Одесі відбулася подія, яка ще кілька років тому виглядала б звичною частиною прайд-сезону, а сьогодні сприймається зовсім інакше. На Біржовій площі пройшла перша з початку повномасштабного вторгнення прайд-хода. Її приурочили до Міжнародного дня боротьби з гомофобією, біфобією та трансфобією.
Атмосфера була водночас дуже різною — підтримка, тривога, напруга і відчуття, що це більше, ніж просто публічна акція. Бо в країні, де війна триває вже третій рік, сама можливість вийти на вулицю з такими вимогами — це теж про свободу.
Організатори з «Гей-альянсу Україна» наголошували, що цього разу прайд — не лише про видимість ЛГБТК+ спільноти. Подія збіглася з хвилею протестів проти нового проєкту Цивільного кодексу №15150, який викликав критику через ризики для прав людини.
Виконавча директорка організації Анна Леонова пояснила це дуже прямо:
«Фактично в Одесі зараз щовихідних відбуваються акції протесту. Сьогодні збіглися дві події — обидві про громадські свободи і право суспільства захищати себе».
На площі організували відкритий майданчик із виступами. Говорили про рівність, про необхідність законодавчого захисту від злочинів ненависті, а також про цивільні партнерства — тему, яка останніми місяцями знову опинилася в центрі суспільної дискусії.
«Ми виступаємо за рівність, за ухвалення законопроєкту щодо захисту від злочинів, а також за законодавче врегулювання цивільних партнерств», — сказала Леонова.
Втім, прайд не залишився без опонентів. Ще до початку ходи поруч почали збиратися люди, які виступали проти її проведення. Частина з них називала себе «невідомими патріотами», інші представляли рух «За традиційні цінності».
Їхні заяви були передбачуваними: про «традиційну сім’ю», «захист цінностей» і неприйняття прайду. Один із учасників сказав, що вони виступають проти проведення ходи, але чи буде протистояння — «побачимо».
І саме цей контраст, мабуть, найкраще описує нинішню українську реальність. З одного боку — люди, які виходять говорити про рівність і право бути собою. З іншого — ті, хто бачить у цьому загрозу.
Але навіть на тлі напруги головне все ж сталося: прайд в Одесі відбувся. Вперше за час великої війни.
І в цьому є свій символізм. Бо поки країна бореться за свободу зовні, всередині неї теж триває розмова про те, що саме ця свобода означає — і для кого вона має працювати.
