Україна на роздоріжжі з ЄС: ЛГБТ-солдати на фронті — «Ми помираємо за Батьківщину, але для закону наших сімей не існує»

Україна може опинитися на небезпечному політичному роздоріжжі у відносинах з Європейським Союзом. Причиною цього може стати новий проєкт Цивільного кодексу, який, за словами правозахисників, фактично ігнорує права ЛГБТІК+ людей.

Про це в інтерв’ю gay.it розповів Віктор Пилипенко — військовий, правозахисник і один з перших українських солдатів, який відкрито заявив про свою гомосексуальність під час служби. Він очолював організацію Українські ЛГБТ+ військові та ветерани за рівні права, що об’єднує сотні ЛГБТІК+ військових і ветеранів.

За словами Пилипенка, новий Цивільний кодекс може не лише позбавити одностатеві пари будь-якого юридичного визнання, а й навіть поставити під сумнів уже укладені шлюби. У документі також використовуються розмиті формулювання на кшталт «добрих звичаїв», які можуть дозволити владі довільно трактувати закон.

Європейська комісія вже висловила занепокоєння. Без законодавства про цивільні партнерства переговори України щодо вступу до ЄС можуть опинитися під загрозою.

Хто такий Віктор Пилипенко

Віктор Сергійович Пилипенко — український військовий і активіст за права ЛГБТІК+ у Збройних силах України.

Він закінчив Київський політехнічний інститут за спеціальністю переклад і працював перекладачем, зокрема співпрацював із посольством Канади та правозахисними організаціями.

У 2004 році він брав участь у Помаранчевій революції, а під час подій Євромайдану 2014 року залишив роботу в Об’єднаних Арабських Еміратах, щоб повернутися до України і приєднатися до самооборони Майдану.

З 2014 по 2016 рік Пилипенко воював у добровольчому батальйоні «Донбас» як стрілець і парамедик та брав участь у боях за Маріуполь. За службу він отримав відзнаку АТО та президентську нагороду за захист України.

У 2018 році Пилипенко зробив публічний камінг-аут і став одним з перших відкритих геїв серед українських військових. Того ж року була створена організація Українські ЛГБТ+ військові та ветерани за рівні права.

Сьогодні вона об’єднує понад 600 військових і ветеранів, які служать щонайменше у 59 підрозділах Збройних сил України.

Скандали та напади

У лютому 2024 року патріарх Філарет позбавив Пилипенка медалі «За відданість Україні», коли стало відомо про його сексуальну орієнтацію. На знак солідарності інші нагороджені повернули свої відзнаки.

У серпні 2025 року під час похорону військового та художника Давида Чичкана в Києві Пилипенко зазнав фізичного нападу. Нападником був Денис Капустін — відомий неонацист та відкритий гомофоб, командир Російського добровольчого корпусу.

ЛГБТ-військові на фронті

У чатах організації ЛГБТ-військових можна побачити фотографії солдатів і солдаток, які не приховують свою ідентичність.

Там — обійми, поцілунки, радість відкрито квір-людей, що одночасно носять військову форму. Іноді — з автоматом у руках, поруч із танками або серед руїн, спричинених російським вторгненням.

Новий Цивільний кодекс: «ляпас усім, хто бореться за свободу»

За словами Пилипенка, новий Цивільний кодекс подається владою як крок до європейських стандартів. Але на практиці це може бути рух у протилежному напрямку.

«Я був на передовій, захищаючи свою країну, і брав участь у двох революціях. Я знаю, що означає ризикувати всім заради свободи, гідності та майбутнього в європейській сім’ї. Тому цей проєкт кодексу виглядає як ляпас усім, за що ми боролися», — говорить він.

На його думку, ухвалення документа в нинішній редакції стане не лише образою для ЛГБТ-спільноти, а й зрадою тих цінностей, заради яких Україна продовжує боротьбу.

Проблемні положення

Пилипенко виділяє кілька ключових проблем у проєкті кодексу:

Визначення шлюбу лише як союзу чоловіка і жінки.
Це, за його словами, ігнорує реальність та суперечить рішенням Європейського суду з прав людини.

Права трансгендерних людей.
Закон може дозволити анулювання шлюбу після юридичної зміни статі.

Невизначені поняття «добрих звичаїв» і «моральних стандартів».
Такі формулювання можуть дати владі інструмент для вибіркового застосування закону.

Економічні ризики.
Інтеграція норм комерційного права в новий кодекс може створити правову невизначеність для бізнесу та інвесторів.

«Ми боремося за сучасну європейську Україну. Ми не просимо особливих привілеїв — ми просимо ту рівність, яку наші солдати вже заслужили на полі бою», — підкреслює він.

Скільки ЛГБТ-військових воює

За оцінками правозахисних організацій, ЛГБТІК+ люди становлять 5–10% особового складу армії, що відповідає показникам у більшості сучасних збройних сил.

Проте жодного масштабного офіційного дослідження на цю тему в Україні ще не проводили.

Боротьба за права — не лише для військових

Пилипенко наголошує: боротьба ЛГБТ-військових важлива для всієї спільноти.

«Коли ми воюємо на фронті, ми захищаємо не лише територію. Ми руйнуємо внутрішній фронт упереджень, який десятиліттями стримував нашу спільноту», — говорить він.

За його словами, російська пропаганда довгий час представляла ЛГБТ як «чужу західну ідеологію». Але коли люди бачать солдата, який рятує побратима під обстрілом, цей міф руйнується.

Опитування показують, що підтримка рівних прав для ЛГБТ в Україні значно зросла:
до повномасштабного вторгнення вона становила близько 28–33%, а у 2025–2026 роках перевищила 60%.

Нагальні вимоги

Серед ключових вимог ЛГБТ-військових:

  • запровадження зареєстрованих цивільних партнерств;

  • ухвалення закону про злочини на ґрунті ненависті;

  • підвищення видимості ЛГБТ-людей у суспільстві.

За словами Пилипенка, відсутність партнерств означає, що у випадку загибелі солдата його партнер фактично не має жодних прав: не може відвідати в лікарні, ухвалювати медичні рішення або отримати державну підтримку.

«Ми не просимо послуги. Ми просимо, щоб держава визнала сім’ї людей, які її захищають», — каже він.

Відповідь на звинувачення в «омонаціоналізмі»

Деякі критики називають військовий активізм ЛГБТ-людей «омонаціоналізмом».

Пилипенко відповідає на це різко:

«Це розкіш для тих, хто не стикається з геноцидом. Ми не воюємо через ідеологію — ми захищаємо свої домівки від режиму, який хоче нашої смерті».

Що змінилося після камінг-ауту

Коли Пилипенко зробив камінг-аут у 2018 році, він був майже єдиним відкритим ЛГБТ-військовим.

Сьогодні ж його організація представляє сотні військових і ветеранів.

За його словами, найбільша зміна — це зростання впевненості самої спільноти.

«Ми перестали просити дозволу існувати», — говорить він.

Роль Європи

Європейська комісія вже висловила занепокоєння щодо нового Цивільного кодексу.

Пилипенко вважає, що тиск ЄС має велике значення.

«Європа — це стандарт, за який ми проливаємо кров. Якщо парламент проігнорує це, він зрадить не лише нас, а й майбутнє України».

Суспільство готове — парламент ні

На думку активіста, українське суспільство сьогодні набагато більш відкрите до ЛГБТ-людей, ніж політична еліта.

«Мої побратими не хвилюються, кого я люблю — поки я тримаю позицію. Політики ж продовжують гратися з нашими життями», — каже він.

За його словами, українці вже прийняли ЛГБТ-військових як частину національної ідентичності. Тепер залишається лише, щоб закони перестали робити їхні сім’ї невидимими.

Джерело

Сподобалось? Знайди хвилинку, щоб підтримати нас на Patreon!
Become a patron at Patreon!
Поділись публікацією
Залишити коментар