“Точка Опори ЮА” та ЛГБТ-військові звернулися до Єврокомісії через новий Цивільний кодекс: Брюссель нагадав про зобов’язання України
Громадська організація “Точка Опори ЮА” та обʼєднання “Українські ЛГБТ+ військові та ветерани за рівні права” звернулися до Європейської комісії із закликом відреагувати на проєкт нового Цивільного кодексу України. На думку правозахисників, документ може суттєво обмежити права ЛГБТІК+-людей та суперечити зобов’язанням України на шляху до ЄС.
Про деталі відповіді Єврокомісії виданню ZMINA розповів адвокаційний менеджер ГО “Точка Опори ЮА” Олег Максимʼяк.
Що занепокоїло правозахисників
У своєму зверненні від 21 січня організації повідомили, що ініційований головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком проєкт нового Цивільного кодексу має повністю замінити Сімейний кодекс.
Зокрема, документ:
-
визначає “фактичні сімейні союзи” лише як партнерства між людьми протилежної статі, фактично виключаючи одностатеві пари;
-
передбачає автоматичне скасування шлюбу у разі офіційної зміни позначки про стать одним із подружжя, що створює правову невизначеність для трансгендерних людей і їхніх партнерів.
На думку авторів звернення, такі положення суперечать рішенню Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), зокрема у справі “Маймулахін і Марків проти України”, де суд визнав порушення прав одностатевої пари.
Організації також зазначили, що подавали пропозиції щодо внесення змін до законопроєкту, аби передбачити юридичне визнання одностатевих пар. Проте ці поправки враховані не були.
Правозахисники наголосили, що визнання одностатевих партнерств відповідало б:
-
практиці ЄСПЛ,
-
стандартам ЄС (22 із 27 держав-членів визнають одностатеві пари, ще дві рухаються в цьому напрямку),
-
фундаментальним нормам ЄС щодо заборони дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації.
На їхню думку, новий проєкт Цивільного кодексу не лише не наближає Україну до європейських стандартів, а й створює одну з найбільш обмежувальних правових рамок для одностатевих пар серед країн ЄС та кандидатів на членство (за винятком Грузії).
У зверненні до Єврокомісії організації просили:
-
підтримати вимогу зробити Цивільний кодекс доступним для одностатевих пар;
-
забезпечити визнання їхніх стосунків, зокрема у випадках зміни юридичного гендеру;
-
врахувати цілі двох законопроєктів про цивільні союзи під час доопрацювання кодексу.
Що відповіла Єврокомісія
У відповіді президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн подякувала українським організаціям за звернення та відзначила їхню роботу з просування фундаментальних прав і рівності для ЛГБТІК+-людей.
У Єврокомісії наголосили, що в процесі підготовки до вступу України в ЄС національне законодавство має відповідати стандартам Євросоюзу, зокрема Хартії основних прав ЄС, яка гарантує повагу до приватного і сімейного життя та заборону дискримінації, у тому числі за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності.
Також Брюссель нагадав про зобов’язання України в межах переговорного процесу за кластером “Основи”, зокрема розділом 23 (“Судова влада та фундаментальні права”). Відповідно до Дорожньої карти з верховенства права, Україна має ухвалити закон, який забезпечить юридичне визнання та захист одностатевих пар згідно з рішенням ЄСПЛ у справі “Маймулахін і Марків проти України”.
Єврокомісія запевнила, що уважно стежитиме за виконанням цього зобов’язання, а також висловлюватиме застереження щодо можливих наслідків нового Цивільного кодексу для ЛГБТІК+-людей під час офіційного діалогу з українською владою.
Євроінтеграція та партнерства
У коментарі ZMINA Олег Максимʼяк зазначив, що відповідь Єврокомісії є важливим аргументом у комунікації з українською владою.
“Єврокомісія прямо і відкрито заявляє, що Україна має виконати ці зобов’язання щодо реєстрованих партнерств, щоб закрити 23-й розділ переговорів про членство в ЄС. Без виконання цього пункту не може йтися про вступ до ЄС”, — наголосив він.
Нагадаємо, Україна взяла на себе зобов’язання запровадити інститут реєстрованого партнерства для одностатевих пар. Наразі у Верховній Раді зареєстровані два відповідні законопроєкти, однак вони досі не ухвалені.
Раніше Єврокомісія вже вказувала на гальмування в ухваленні законодавства, необхідного для захисту прав ЛГБТІК+-людей, зокрема щодо посилення відповідальності за дискримінацію та визнання цивільних партнерств.
Ситуація навколо нового Цивільного кодексу демонструє, що питання рівності для одностатевих пар залишається не лише правозахисним, а й безпосередньо пов’язаним із європейською інтеграцією України.
