Проєкт Цивільного кодексу виключає одностатеві партнерства — експерти підняли питання на урядовому засіданні
В Україні триває дискусія довкола проєкту нового Цивільного кодексу, який, за оцінками правозахисників, може мати серйозні наслідки для прав ЛГБТІ-людей.
Як повідомив представник Національного ЛГБТІ-консорціуму Святослав Шеремет, документ у нинішній редакції повністю викреслює одностатеві сімейні партнерства з правового поля України, попри заявлену мету гармонізації законодавства з правом Європейського Союзу.
Цю проблему ЛГБТІ-організації винесли на розширене онлайн-засідання двох робочих (переговорних) груп у межах євроінтеграційного процесу України: з питань судової влади та основоположних прав (розділ 23) і з питань юстиції, свободи та безпеки (розділ 24). Саме в цих розділах оцінюється відповідність українського законодавства стандартам ЄС.
У засіданні взяли участь близько ста представниць і представників органів державної влади, відповідальних за виконання Дорожньої карти з питань верховенства права, а також експертного середовища та громадянського суспільства. За словами Шеремета, позиція ЛГБТІ-організацій була почута, а урядові партнери запевнили, що проєкт Цивільного кодексу №14394 буде доопрацьований з урахуванням рекомендацій Європейської комісії щодо необхідності законодавчого врегулювання правового становища одностатевих партнерств.
Окрему увагу під час обговорення приділили темі злочинів на ґрунті ненависті. Представники ЛГБТІ-консорціуму нагадали про зміни в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР), запроваджені Офісом Генерального прокурора у вересні минулого року. З одного боку, реєстр тепер дозволяє враховувати дискримінаційні мотиви, зокрема за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. З іншого — з ЄРДР були вилучені всі підстави нетерпимості (ненависті), які існували раніше.
Це, за словами Шеремета, створює розсинхрон із Дорожньою картою з питань верховенства права, яка прямо передбачає запровадження обліку злочинів саме на ґрунті ненависті за ознаками гендерної ідентичності та сексуальної орієнтації. На цю проблему було окремо звернуто увагу Офісу Генерального прокурора, оскільки вона потребує подальшого нормативно-правового врегулювання.
Водночас у ЛГБТІ-спільноті позитивно оцінюють підхід Міністерства юстиції України, яке, за словами Шеремета, дотримується принципу залучення експертної громадськості до процесу євроінтеграції, уважно слухає аргументи правозахисників і бере їх у роботу.
Представники громадянського суспільства наголошують: євроінтеграція — це не лише формальне ухвалення законів, а загальна відповідність державної політики європейським цінностям, зокрема у сфері прав людини. І відповідальність за цей процес лежить як на державних інституціях, так і на активній участі неурядових організацій.
