Коли “незручні теми” стають небезпечними: чому петиції проти одностатевих партнерств — це не прояв свободи слова, а мова ворожнечі
Журналістська команда BIHUS Info, відома своїми розслідуваннями корупції та зловживань владою, у жовтні опублікувала відео про недоліки механізму електронних петицій. У ньому йшлося, що начебто петиції проти легалізації одностатевих партнерств у 2023 році “не проходили модерацію”, тоді як “дзеркальні” — тобто на підтримку рівності — публікувалися без проблем.
Проте за фактом ситуація виглядає інакше.
Про це у соцмережах КиївПрайд.
Що говорить закон
Відповідно до статті 23.1 Закону України «Про звернення громадян», електронна петиція не може містити розпалювання ворожнечі або посягання на права і свободи людини. Якщо петиція порушує ці вимоги — її просто не оприлюднюють.
І це логічно: петиції, які прямо заперечують право на рівність, не є “незручними”, вони — незаконні. Адже дискримінація не може бути предметом “громадського обговорення”.
До того ж, петиції подібного змісту — наприклад, №22/183060-еп “Проти реєстрації одностатевих шлюбів” — насправді таки опубліковані на офіційному порталі, і навіть отримали відповідь від президента. Отже, проблема — не у “цензурі”, а у тому, що частина авторів просто не змогла сформулювати свої тексти відповідно до законодавства.
Контекст: партнерства і права людини
Того ж року депутатка Інна Совсун зареєструвала законопроєкт №9103 про реєстровані партнерства, який мав легалізувати цивільні союзи для одностатевих і різностатевих пар. Його підтримала петиція, що успішно зібрала необхідні голоси та отримала офіційну відповідь.
Попри суспільну підтримку, документ наразі знято з розгляду — і саме це можна назвати “незручним”, але для правозахисників і ЛГБТ-спільноти, а не для гомофобів.
Гомофобія в реальному житті
Поки хтось скаржиться на “заборону висловлювати думку”, в Україні продовжують реєструватися злочини на ґрунті гомофобії — щонайменше один випадок щотижня.
-
У Харкові під час ХарківПрайду невідомі розтрощили інсталяцію з гаслами про рівність.
-
У Києві перед фестивалем ЛГБТ-кіно Sunny Bunny радикальні пабліки закликали підпалювати кінотеатри.
-
А деякі роботодавці досі публікують вакансії з дискримінаційними умовами — “без ЛГБТ”.
Це не “незручні теми” — це порушення прав людини.
Чому важливо називати речі своїми іменами
Називати гомофобну позицію “незручною” — небезпечно. Таке визначення підсилює риторику, яку активно просуває російська пропаганда: нібито “традиційні цінності” потребують захисту від “чужих ідей”.
Утім, мова ворожнечі — це не свобода слова. Це спроба виправдати дискримінацію, яка суперечить і українському законодавству, і європейським стандартам прав людини.
Хто може допомогти розібратися
Редакція, що спеціалізується на викритті корупції, не завжди має експертизу в темах прав людини. Тож із питань, що стосуються ЛГБТ+ прав, мови ворожнечі та злочинів на її ґрунті, доречно консультуватися з фаховими організаціями:
KyivPride, Insight, Sphere, Women Association, “Точка опори ЮА” (Fulcrum UA).
Бо розмова про рівність — це не “незручність”, а ознака зрілого, демократичного суспільства, яке поважає кожну людину.
