Латвія може стати першою країною ЄС, яка вийде з Стамбульської конвенції
Латвійський парламент проголосував за вихід країни зі Стамбульської конвенції, що викликало хвилю критики в Європейському Союзі та серед правозахисних організацій. Якщо це рішення набуде чинності, Латвія стане першою державою ЄС, яка офіційно відмовиться від міжнародної угоди, спрямованої на боротьбу з насильством проти жінок та домашнім насильством.
Як відбувалося голосування
Документ, який передбачає вихід із конвенції, підтримали 56 депутатів, 32 виступили проти, ще 2 утрималися. Голосування відбулося за пришвидшеною процедурою — спершу в парламентській комісії, а потім на пленарному засіданні.
Рішення підтримали опозиційні праві партії, а також частина представників Союзу зелених і селян, що входить до коаліції прем’єрки Евіки Сіліни (правоцентристка).
Конвенція Ради Європи, яку Латвія ратифікувала у листопаді 2024 року, зобов’язує держави-учасниці розробляти закони та політики для запобігання насильству над жінками.
Президент виступив проти політичного рішення
Президент Латвії Едгарс Рінкевич, який відкрито є геєм, за кілька днів до голосування розкритикував ініціативу, назвавши її «політичним трюком напередодні виборів 2026 року». Він наголосив, що своє остаточне рішення ухвалюватиме на основі закону, а не політичних аргументів.
Якщо Рінкевич підпише закон, Латвія стане першою країною Євросоюзу, що відмовилася від Стамбульської конвенції. Спеціальна представниця ОБСЄ з питань гендерної рівності Саара-Софія Сірен закликала Ригу «дотримуватися міжнародних зобов’язань».
Аргументи прихильників і критика
Депутатка Рамона Петравіца заявила, що конвенція «просуває концепцію гендеру», яка, на її думку, суперечить традиційним латвійським цінностям. Її колега Лінда Лієпіна назвала документ «чужою ідеологією, що проникає в повсякденне життя латвійців», і додала: «Аномальне стає нормою».
У Раді Європи такі заяви раніше неодноразово спростовували. Ще у 2022 році організація наголошувала, що Стамбульська конвенція не встановлює жодних нових стандартів щодо гендерної ідентичності чи сексуальної орієнтації, а лише спрямована на боротьбу з насильством.
Попри це, латвійська правиця стверджує, що відмова від конвенції не послабить захист жінок, бо «національне законодавство достатнє».
Реакція суспільства
Перед голосуванням Amnesty International та дипломати з європейських країн — серед них Франція, Німеччина та Велика Британія — висловили занепокоєння через можливе рішення Сейму.
У Ризі пройшло кілька акцій протесту, організованих жіночими правозахисними групами, які назвали ініціативу «популістською».
Колишня президентка Латвії Вайра Віке-Фрейберга також засудила крок парламенту, заявивши, що він «натхненний пропагандою Путіна». Вона наголосила:
«Ми не маємо відхилятися від фундаментальних європейських цінностей».
Контекст
Стамбульська конвенція, ухвалена Радою Європи у 2011 році, є головним міжнародним документом, що встановлює стандарти у сфері запобігання насильству над жінками, захисту постраждалих і покарання кривдників.
Відмова Латвії від цього документа може створити прецедент для інших консервативних урядів у регіоні, які також критикують термін «гендер» у тексті конвенції.
