Через брак ресурсів закривається Casa Orquídea — єдиний ЛГБТ-притулок у Сан-Луїс-Потосі (Мексика)
Casa Orquídea, єдиний у Мексиканському Сан-Луїс-Потосі притулок для ЛГБТ-людей, оголосив про своє остаточне закриття 28 листопада 2025 року. Після майже чотирьох років роботи як тимчасовий дім для людей ЛГБТ+, які стикалися з бідністю, самотністю або соціальним виключенням, команда закладу повідомила про це через соціальні мережі з великим сумом.
У заяві підкреслюється, що рішення про закриття пов’язане з нестачею фінансування та неможливістю знайти власний простір, який гарантував би подальшу роботу притулку. «Незважаючи на всі наші зусилля, нинішні умови не дозволяють нам продовжувати працювати гідно, як цього заслуговує наша спільнота», — зазначили організатори.
Casa Orquídea відкрився 2 лютого 2022 року і швидко став не лише притулком, а й домом, спільною їдальнею та простором для психологічної та юридичної підтримки. Через його двері пройшли десятки ЛГБТ-людей, які знаходили там не тільки їжу і дах над головою, а й місце, де їх приймали та цінували без упереджень.
Команда закладу подякувала волонтерам, донорам та партнерським організаціям за підтримку, а також усім, хто долучився до проекту. «Хоча фізичний притулок закривається, вплив, який ми створили разом, залишиться», — наголосили вони.
Історія Casa Orquídea почалася з акту співчуття. Засновник Франциско Ольвера Еррера створив притулок після відвідин Комунальної їдальні для бідних у Сан-Антоніо, де зустрів двох трансжінок, які просили їжу, бо їхні зарплати ледве вистачали на оплату готелю. «Тоді я зрозумів, що нам потрібно підтримувати один одного і не бути байдужими», — розповідав він у попередніх інтерв’ю.
Завдяки співпраці членів ЛГБТ-спільноти та небайдужих людей ідейний задум став реальністю: створити безпечний простір для тих, кого відкинули через їхню ідентичність або соціальний статус.
Протягом своєї роботи Casa Orquídea пропонував більше, ніж дах і їжу. Тут надавали юридичну та психологічну підтримку, проводили майстер-класи з розвитку особистості, а найголовніше — створювали середовище поваги і турботи. Їдальня притулку стала місцем зустрічей, де ділилися сміхом, історіями та взаємною підтримкою.
Цей заклад залишає по собі важливу спадщину для ЛГБТ-спільноти, нагадуючи, що безпечний простір і підтримка — це не розкіш, а необхідність для кожної людини.
